Міністерка закордонних справ Великої Британіх Ліз Трасс у середу заявила, що в разі обрання на посаду лідера Консервативної партії й, відповідно, глави уряду підтримає законодавчу заборону кетколлінгу й "вовчого свисту" – домагання жінок у публічних місцях.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на The Times.

"За останні два роки наша нація була шокована низкою резонансних вбивств жінок, багато з яких відбулися тут, у Лондоні. Усі політичні лідери, зокрема й ми у Вестмінстері та мер Лондона, зобов’язані зробити більше", – сказала Трасс.

Вона наголосила, що насильство щодо жінок і дівчат не обов’язково має бути невідворотним, вони "повинні мати можливість ходити вулицями без страху, що їх скривдять, а злочинці повинні знати, що їх покарають".

"Завдяки посиленому навчанню поліції, закріпленню нових правопорушень, швидшому розгляду заяв жертв зґвалтувань і створенню реєстру домашнього насильства ми забезпечимо захист жертв і попередимо злочини", – впевнена Трасс.

Кетколлінгом називають форму публічного вербального домагання до жінки. Свою назву вона отримала через поширене звернення "киць-киць". "Вовчий свист" – це різновид кетколлінгу, за якого на жінку характерно свистять.

Законопроєкт щодо заборони вербальних домагань до жінок і дівчат у Британії було ініційовано після резонансного вбивства в Лондоні 33-річної Сари Еверард правоохоронцем. Воно викликало численні протести проти насилля й домагань щодо жінок.

Дослідження британського уряду серед двох тисяч жінок виявило, що половина з них почуваються незахищеними, коли повертаються додому в темний час доби. Для боротьби з цим розробляється Стратегія боротьби з насиллям щодо жінок і дівчат.

Громадські консультації щодо ініціативи, які відбулися минулого тижня, не виявили одностайної позиції уряду Британії щодо посилення відповідальності за вербальні домагання. Ліз Трасс стала першою урядовицею, яка публічно підтримала це.

У 2020 році в Німеччині набув чинності законопроєкт, який криміналізує фото- або ж відеозйомку інших людей під одягом без їхньої згоди. До Німеччини подібне законодавство затвердили двома роками раніше в Англії та Уельсі.