Що та скільки отримає Україна як кандидат у члени ЄС? Україна як кандидат у члени ЄС перші кілька років отримуватиме сотні мільйонів євро на рік. Але одночасно – й уважний контроль над використанням цих грошей.

Детальніше про те, яких економічних та системних наслідків чекати Україні від статусу кандидата в члени Євросоюзу читайте в колонці директора ГО "Бюро інвестиційних програм" Олександра Бондаренка Кандидатські "бонуси": що дає Україні наближення до членства у ЄС.

Кандидату в члени ЄС відкриваються пріоритетні програми розвитку та системні фінансові можливості, пише у колонці Олександр Бондаренко.

Зокрема, програма Instrument for Pre-Accession Assistance (IPA) надає фінансові кошти для імплементації всіх європейських практик, економічних, політичних, інституційних і соціальних реформ, аби допомогти країні-кандидату впроваджувати правила та політики Європейського Союзу.

Експерти зазначає, що близько 400 млн євро щорічно Україна може отримувати на підготовку до вступу в ЄС перші кілька років як країна-кандидат через цей структурний фонд. Тобто на впровадження економічних, політичних, інституційних та соціальних реформ в Україні.

Ймовірно, припускає директор ГО "Бюро інвестиційних програм", окремі кошти будуть виділятися на відновлення інфраструктури, яка постраждала через війну.

Але це буде окремий Фонд відновлення інфраструктури України – з окремими джерелами фінансування та правилами використання коштів.  

Horizon Europe – один з найбільших європейських фондів, від якого також можна очікувати фінансової допомоги. Бюджет фонду на 2021-2027 роки складає 95,5 млрд євро.

Він підтримує дослідницькі, інноваційні проєкти та ті, що працюють у сфері збереження клімату.

Тож в українських компаній та неурядових організацій буде можливість отримувати безповоротні гранти у розмірі приблизно 500-700 млн євро на рік (за умов активної роботи та коректного подання документів).

До вересня Єврокомісія і Європарламент будуть адаптувати всі документи, де Україна вже з'явиться як країна-офіційний кандидат в ЄС. Отже, коли Україна з’явиться окремим рядком у бюджетах усіх можливих європейських фондів розвитку, насамперед IPA-3, тоді почнеться фінансування.

Перші заявки на гранти та фінансування інституційних реформ Україна зможе подати, за оптимістичними підрахунками Бондаренка, у жовтні-листопаді й отримати у грудні-січні.

Але реалістично цей процес надання фінансів на структурні реформи розпочнеться у першому кварталі 2023 року.

Отже, вже з наступного року розпочнеться активна робота із залучення коштів на міжурядовому рівні, а також на рівні NGO і команд з підтримки реформ.

І тут головне – сформувати достатню кількість команд з якісним проєктним менеджментом та навичками фінансового планування. Адже Євросоюз буде контролювати всі витрати та вимагатиме прозорого та якісного менеджменту (принципи good governance, проджект-менеджмент, pay-for-performance, etc.).

Докладніше - у колонці Олександра Бондаренка Кандидатські "бонуси": що дає Україні наближення до членства у ЄС.