Десять літаків, що належать або контрольовані Росією, все ще знаходяться на німецьких аеродромах через п'ять місяців після закриття повітряного простору ЄС для них.

Про це повідомляє RND, пише "Європейська правда"

Міністерство транспорту Німеччини повідомило, що оскільки літаки підлягають забороні на зліт та політ через режим санкцій ЄС, вони не можуть використовуватися власником та не можуть бути перевезені до іншого місця.

Заборона набула чинності 27 лютого - через три дні після початку війни - на польоти з Росії до Німеччини та транзит. З того часу російські літаки, що не вилетіли з країни, не випускають з Німеччини.

За даними Міністерства транспорту, наразі в Лейпцигу знаходяться три російські літаки Ан-124. Цей тип літаків переважно використовується для чартерних вантажних рейсів. У Кельні є Bombardier BD-100-1A10 Challenger 300 та Boeing 737. Машини типу Boeing 737 часто використовуються як пасажирські рейси. Bombardier вміщує від восьми до одинадцяти місць і часто використовується як бізнес-джет.

У Франкфурті-Хані є Boeing 747, а в Баден-Бадені стоять одразу чотири борти: Cessna 750 Citation X, дві машини Embraer ERJ-135BJ Legacy 600 та Bombardier BD-700-1A10 Global Express XRS. Усі бізнес-джети.

Незважаючи на санкції, на машинах можна проводити технічне обслуговування, але лише ті роботи, які є для "тимчасового захисту", пояснили в міністерстві. Прессекретар навела приклади буксирування на стоянку та захист від несанкціонованого доступу. Будь-які роботи з технічного обслуговування, що виходять за рамки цього, та надання запасних частин не дозволені відповідно до положень про санкції.

Нагадаємо, міністр закордонних справ Чехії (яка нині головує в Раді ЄС) Ян Ліпавський запропонував включити заборону на видачу громадянам Росії віз у новий пакет санкцій проти Москви.

Уряд Естонії 11 серпня оголосив, що за тиждень не пускатиме росіян із виданими Естонією шенгенськими візами за кількома винятками.

Прем’єрка Естонії Кая Каллас закликала зупинити видачу туристичних віз росіянам на поїздки до ЄС. Вона наголосила, що відвідування Європи – це привілей, а не право людини.