Україна вже не хоче отримати ПДЧ в НАТО та потребує лише членства - Стефанішина
За словами віцепрем’єрки з європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної, зі зміною обставин після 24 лютого і пів року війни потенційне рішення НАТО про план дій щодо членства для України вже не має такого значення, як раніше - лише безпосередньо членство.
Про це вона сказала в інтерв’ю "Європейській правді" на запитання про те, чи зацікавлена в цьому Україна після того, як Фінляндія та Швеція майже стали членами НАТО без ПДЧ.
"Якби Україні запропонували ПДЧ до 24 лютого, ми були б максимально задоволені цим рішенням, щасливі і вважали б, що ми виконали вимогу нашої Конституції, і це єдино правильне рішення. Сьогодні пропозиція ПДЧ в рамках НАТО це буде рівнозначно рішенню Бухарестського саміту 2008 року", - пояснила Стефанішина.
За її словами, аналіз відповідності українського сектора безпеки і оборони та інших структур стандартам НАТО засвідчив, що Україна де-факто вже впровадила дуже багато практик Альянсу. Крім того, її військові зараз набувають унікальний досвід бойових дій, якого не мають військові країн-союзників НАТО.
"Тобто тільки членство? - Тільки членство", - відповіла Ольга Стефанішина.
"Основні "морквинки", цікаві в умовах цієї війни можливості ми могли б отримати виключно тепер як член Альянсу, на якого поширювалася б 5-та стаття договору НАТО. Все решта ми робимо, і це не потребує на сьогодні залучення високих політиків чи міністрів. Взаємодія з НАТО відбувається. Але у питаннях, які стосуються саме безпекових гарантій, лише членство може змінити ситуацію", - пояснює віцепрем’єрка.
На її думку, Україна рано чи пізно обов’язково стане членом НАТО - "якщо НАТО буде існувати до того моменту, коли буде таке вікно можливостей".
Вона зазначила також, що поки не бачить сенсу серйозно обговорювати заперечення Росії проти вступу України до НАТО - з огляду на те, що перспектива переговорів з Кремлем наразі далеко і невідомо, чи ці питання взагалі будуть предметом перемовин.
"Якщо ви звернули увагу, майже половину часу, як триває повномасштабна війна, Росія не заявляє таких вимог і таких дискусій взагалі не веде. Тобто в цьому плані повномасштабна війна знівелювала всі можливі наративи РФ - і про загрозу з боку НАТО, і про захист російськомовного населення, і багато речей, яких власне боялися країни Альянсу, кажучи, що не треба дратувати Росію. Тому ми не надто серйозно ставимося до будь-яких заяв РФ і готові будемо повернутися до дискусії після звільнення наших територій", - сказала віцепрем’єрка.