Яку загрозу для України несуть вибори в Італії на фоні війни з РФ
П'ятниця, 23 вересня 2022, 16:31
У неділю в Італії пройдуть позачергові парламентські вибори, що мають покласти край кризі, яку спричинила відставка уряду проєвропейського технократа Маріо Драгі.
Або навпаки – суттєво поглибити нинішню політичну кризу.
Про те, чого чекати від парламентських виборів в Італії 25 вересня і що це означає для Європи та України читайте в статті журналіста "Європейської правди" Олега Павлюка Коаліція з "друзями Путіна": як дострокові вибори можуть змінити зовнішню політику Італії.
Які партії підійшли до парламентських виборів в Італії з найкращими шансами на перемогу?
На першому місці – черговий феномен італійської політики, ультраправі "Брати Італії". Політсила, яка ще у 2018 році набрала 4%, нині претендує на чверть голосів та очолює умовну праву коаліцію, до складу якої входять "Ліга" та "Вперед, Італіє!"
Про феномен "Братів" та їхньої лідерки Джорджії Мелоні ЄвроПравда вже докладно писала.
Разом із "Лігою", яку очолює Маттео Сальвіні, та "Вперед, Італіє!" на чолі із Сільвіо Берлусконі правоцентристи на чолі з "Братами" здобувають десь 45% голосів.
Одразу за "Братами Італії" із 20-21% підтримки в рейтингах розміщується Демократична партія – продемократична і проєвропейська сила, яка активно підтримувала уряд Драгі й намагалася об’єднати довкола себе ліві й лівоцентристські партії на противагу правому блоку.
На третьому місці – "Рух 5 зірок", який з 2018 року втратив понад половину рейтингу, а на цих вибори йому прогнозують 14-15% голосів виборців.
Лівоцентристи у сумі мають близько 30%.
Зростання цін на енергоносії та економічна криза, яка з цього випливає, – провідна тема в усій Європі. Тож і не дивно, що в Італії в передвиборчий період вона також домінує і в заявах політиків, і на площах серед протестувальників.
Тут підхід італійських політсил доволі передбачуваний: праві пропонують скоротити податки і знизити пенсійний вік, ліві – гарантувати соціальні виплати людям із низькими доходами.
Окрім економічної кризи, під час виборчої кампанії в Італії домінували ще три теми: мігранти, фашистське минуле "Братів Італії" і можливий вплив Росії.
Тема впливу Італії на Росію викликала досить палкі обговорення.
Буквально за лічені дні після відставки прем’єра Маріо Драгі італійські ЗМІ повідомили про зустріч представника "Ліги" зі співробітником посольства Росії Олегом Костюковим, де вони нібито обговорювали… розвал урядової коаліції. Цікаво, що саме Костюков був відповідальний за зірвану поїздку лідера "Ліги" Сальвіні до Москви, де той нібито мав домовлятися про мир.
Хай там як, але цей епізод розвитку так і не набув.
Більше шансів збурити італійський політикум мала новина про те, що Росія витратила понад 300 мільйонів доларів з 2014 року для впливу на іноземні держави. Оскільки їхній перелік публічно оголошено не було, виникло питання: а чи нема в ньому Італії?
Прем’єр Драгі заявив, що особисто поговорив із держсекретарем США – і той запевнив, що Італії немає серед країн, на які Росія намагалася вплинути, а італійська демократія є сильною і стійкою до іноземних впливів.
За оцінками, понад 40% італійців (передусім молоді) не планують узагалі брати участі у виборах 25 вересня. А отже, якщо якійсь із партій вдасться залучити частину цього електорату на свій бік, це може докорінно змінити політичні розклади.
Тепер вас не дивує, що Берлусконі вирішив завести TikTok?
Якщо відштовхуватися від найбільш імовірного на сьогодні сценарію, то вже 13 жовтня парламент Італії збереться в новому складі, де домінуватимуть праві партії.
"Брати Італії" визначатимуть урядову політику Риму вперше, в європейських столицях і Брюсселі до них ставляться насторожено – зважаючи на публічну підтримку Орбана в Угорщині й популістського "Голосу" в Іспанії, який вимагає депортувати тисячі мігрантів.
Для України головним, по суті, є те, з якими позиціями в парламент зайде проросійська "Ліга". Саме їхня риторика є найбільш небезпечною під кутом зору підтримки Києва у війні з Росією.
Докладніше – у матеріалі Олега Павлюка Коаліція з "друзями Путіна": як дострокові вибори можуть змінити зовнішню політику Італії.