Вже 1 жовтня у Латвії пройдуть парламентські вибори. Вони не загрожують призвести до "розвороту" країни чи поставити під сумнів підтримку Ригою України.

Вперше після відновлення незалежності "російські" партії можуть втратити своє лідерство, що матиме довгострокові наслідки для всієї країни.

Про те, чому етнічні росіяни Латвії раптом перестали підтримувати "своїх" політиків та які наслідки це матиме, читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Російський провал: які зміни можуть принести вибори у Латвії.

Станом на початок року російська меншина складала близько 25% жителів Латвії, тоді як на момент відновлення незалежності вона досягала третини населення. Це найвищий показник серед усіх трьох балтійських країн.

Тож не дивно, що навіть попри те, що певна частина етнічних росіян так і не отримала громадянства, російський фактор був одним із ключових у політиці цієї країни.

Останнє десятиріччя парламентські вибори у Латвії відбувалися за одним сценарієм – переможцем ставала партія, що представляє інтереси росіян, проте вона не отримувала більшість.

Це стимулювало інші партії забути про внутрішні суперечки та об’єднуватися, щоб лише не допустити "росіян" до влади.

Виразником інтересів росіян була партія "Злагода", яка спочатку мала тісні зв’язки з керівництвом РФ (включаючи договір про співпрацю з "Єдиною Росією"), але згодом намагалася змінити свій імідж, позиціонуючи себе не як партія росіян, а як звичайна партія соціал-демократичного типу. Угоду з "Єдиною Росією" розірвали лише у 2017 році. 

Останнє соціологічне опитування, проведене перед нинішніми виборами, показує, що "Злагода" не лише втрачає лідерство, але й може фінішувати лише п’ятою зі скромним результатом 7,3%.

Причин такого обвалу декілька.

По-перше, після виборів 2018 року "Злагода" втратила свій ледь не головний політичний актив – навколо мерії Риги, яку очолював їхній партієць, вибухнула низка корупційних скандалів. Наступного року Ніл Ушаков отримав статус підозрюваного та був відсторонений від виконання обов'язків. А вже у 2020 році у латвійській столиці відбулися дострокові вибори, за результатами яких коаліцію сформувала "латвійські" партії, а не "росіяни".

Також на партію вплинули і зовнішньополітичні події, в першу чергу – повномасштабне вторгнення РФ в Україну.

На відміну від анексії Криму, цього разу "Злагода" зайняла більш жорстку позицію, засудивши дії Путіна. Проте їм це не допомогло.

Також по рейтингах "Злагоди" вдарили питання демонтажу монументів радянської доби та прискорення повного переходу на державну мову в середній школі.

Скоріш за все, частина виборців-росіян підтримують партії коаліції, принаймні ті, що були більш обережні у важливих для росіян питаннях. Це може мати довгостроковий позитивний ефект – частина російської меншини вийде з політичного гетто і буде поступово інтегруватися у латвійське суспільство.

Втім, одночасно частина виборців може піти до більш радикальних проросійських сил. В першу чергу мова йде про "Русский союз Латвии" – партію, яка була головним захисником інтересів латвійських росіян ще у далекі 1990-ті.

Хай там як, але завдяки нинішньому провалу "Злагоди" "Русский союз" отримує шанс на повернення з політичного забуття.

В усьому іншому вибори у Латвії не несуть несподіванок – і це позитивна новина для України.

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Російський провал: які зміни можуть принести вибори у Латвії.