Пояснюємо, що є та чого бракує у планах Євросоюзу щодо "візового покарання" Росії

У вівторок Європейська комісія оприлюднила пакет проєктів рішень про зміну візових правил для громадян РФ.

Насправді "візовий пакет" не дасть того ефекту, якого прагнули Україна та її партнери.

Про те, що є та чого бракує у планах Євросоюзу щодо "візового покарання" Росії, читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Що змінить рішення ЄС про візи для росіян та чому воно не має задовольнити Україну.

Перш за все, зазирнемо у вміст "візового пакета".

Єврокомісія запропонувала два законопроєкти, якщо говорити в українській термінології.

Перший пропонує зупинити дію угоди про візове спрощення між РФ та ЄС, укладеної в далекому 2007 році. Формально йдеться лише про тимчасове призупинення, а не про схвалення нового акта ЄС. 

Другий проєкт має заборонити видачу будь-яких віз (не лише шенгенських!) у консульствах держав ЄС, а також про офіційне невизнання документів тих громадян Росії, які проживають на частині окупованих Росією територій (так, тут є винятки, про них згодом) або отримували там своїх паспорти.

Перш за все, наголосимо: зупинка угоди про візове спрощення є серйозним кроком, недооцінювати його не варто. Цей документ діяв останні 15 років і був одним з тих, що формували відносини ЄС та Росії.

Найголовніше, що треба розуміти: це рішення не є візовою забороною, воно не зупиняє видачу "шенгенок" росіянам.

Йдеться лише про ускладнення та здорожчання процедури.

Отже, суто юридично для громадян Росії змін майже немає. Звісно, крім підвищення вартості візи до 80 євро – але це точно не те, чого домагалася Україна та держави, що нас підтримують. Але на практиці зміни можливі, просто вони відбудуться без вказівки Брюсселя.

Тобто, зупинка візової угоди Росія-ЄС розв’язала членам ЄС руки. Кожна конкретна держава може або добровільно запровадити обмеження для прохачів-росіян, або продовжити видавати їм мультивізи, лише косметично змінивши процедуру.

Наприклад, немає жодного сумніву, що Польща тепер вивчатиме кожну візову заявку росіян "під лупою" і відмовлятиме за першої-ліпшої нагоди.

Ще складніше питання – що робити із вже виданими візами. На нещодавній зустрічі міністрів у Празі державам-членам ЄС не вдалося знайти відповідь на це питання – і вони, по суті, "домовилися домовлятися".

Нагадаємо, останніми роками ЄС перейшов до практики масової видачі п’ятирічних віз, у крайньому разі – дворічних.

Серед власників чинних віз є і пересічні росіяни, і представники влади. І опоненти Путіна, і ті, хто двома руками підтримує агресію, а можливо, й особисто воював проти України. Але віза видана. Під час перетину кордону неможливо перевірити, чи є гідною людина, яка її отримала.

Тому без анулювання мільйонів цих віз будь-які візові санкції є до певної міри безглуздими. А на цей крок ЄС піти поки що не готовий…

І насамкінець – про проєкт рішення ЄС, що має встановити заборону визнавати (а передусім – проставляти візи) у "російські проїзні документи, видані в окупованих (Росією) закордонних регіонах, або видані громадянам, що проживають у таких окупованих регіонах".

Це (насправді, запізніле) рішення Євросоюзу за своїм впливом може виявитися не менш вагомим, ніж скасування угоди про візове спрощення. Ми пишемо "може", бо тут знову все залежить від практики застосування.

Докладніше – у матеріалі Сергія Сидоренка Що змінить рішення ЄС про візи для росіян та чому воно не має задовольнити Україну.