У Польщі з початку вторгнення Росії в Україну працевлаштувалися 70% від усієї кількості біженців працездатного віку.

Експерти міграційної платформи EWL вважають, що для найбільших економік ЄС буде корисним досвід Польщі у забезпеченні роботою такої кількості біженців.

І прогнозують, що у майбутньому європейські країни можуть розгорнути боротьбу за українських біженців, які здатні вирішити їхні проблеми з дефіцитом кадрів на ринку праці та демографічною кризою населення Європи, яке старішає.

Польща досягла небувалих успіхів у професійній активізації українських біженців — про це свідчить нове дослідження EWL Group "Біженці з України — професійна активізація у Польщі і Німеччині", яке у липні ми проводили разом із Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету в обох країнах серед тих мігрантів, котрі вже почали працювати.

Докладніше про ринок праці у Польщі і Німеччині для українських біженців – у статті прессекретаря міграційної платформи EWL Анатолія Зимніна Вудка замість риби: як працевлаштовуються українські біженці у Польщі та Німеччині.

У попередніх дослідженнях українських біженців у Польщі, Німеччині, Румунії та Чехії, яке ми проводили навесні цього року, йшлося про вивчення портрета цих людей, причин вибору ними тієї чи іншої країни або їхніх планів на майбутнє. Якщо узагальнити, це була жінка з дитиною чи кількома дітьми, якій 35–37 років, добре освічена і така, що прагне працювати. Утім, більшість із них хотіли повернутися додому.  

Нове дослідження групи біженців у Польщі та Німеччині, які вже працюють, показало: вони прагнуть якнайшвидше стати на ноги і забезпечувати себе самостійно попри те, що держава і місцеві громади гарантують їм соціальну допомогу. Українці досить швидко адаптувалися, почали шукати житло і роботу. При цьому у 77% з них у Польщі і в 55% у Німеччині є діти.  

Як і в попередніх дослідженнях EWL, бачимо, що до Польщі та Німеччини приїхала освічена частина українського суспільства, причому молодша — саме до Німеччини.  

Найімовірніше, до Польщі й Німеччини переїхало багато представників українського середнього класу, який стабільно почувався в Україні — понад 80% біженців до цих країн раніше не мало досвіду роботи за кордоном.  

Де саме почали працювати біженці? У Польщі найчастіше у готелях та гастрономічній галузі (29%), у сфері послуг (18%), промислового виробництва (14%), торгівлі (11%), а також у сільському господарстві (7%) та логістиці (7%).

У Німеччині так само на першому місці готелі та гастрономічна галузь (31%), а далі торгівля (19%) та сфера послуг (12%). Важливим сектором у Німеччині (10%) є робота з догляду за людьми похилого віку та домашня допомога, де попит на працівників високий. Лише 7% респондентів у Німеччині працюють на промисловому виробництві. 

Середні заробітки безперечно вищі в Німеччині — майже втричі. У Польщі це 541 євро щомісяця, а в Німеччині — 1467 євро (на руки).

Половина біженців з України у Польщі знайшла житло за допомогою роботодавця (у Німеччині — третина). Саме цей чинник, поряд з можливістю використовувати на роботі рідну мову, вирізняє Польщу на тлі Німеччини.

Це допомагає швидше адаптуватися до робочого місця, відчувати гідність і самостійність у чужій країні.  

Комфортним умовам у Польщі українські біженці можуть завдячувати попереднім хвилям міграції, які розбудували громадську "інфраструктуру для українців" у цій державі, що також підхопив бізнес. У Польщі ринок праці для іноземців вже роками налагоджений і цивілізований.

Голова правління Міграційної платформи EWL Анджей Коркус зазначає, що забезпечення житлом і проїздом до робочого місця стало певним "обов’язком" польських підприємців, які пропонують просту фізичну роботу для іноземців — більшість вакансій передбачає наявність житла для працівників.

"Саме тому Польща, де значно менша кількість вільних вакансій і значно менший ринок праці, змогла працевлаштувати вдвічі більше біженців з України, ніж потужніша німецька економіка", додає Коркус. 

Докладніше – у матеріалі Анатолія Зимніна Вудка замість риби: як працевлаштовуються українські біженці у Польщі та Німеччині.