Німецькі солдати все частіше хочуть звільнитися з військової служби з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, незважаючи на зусилля з модернізації оборони країни.

Про це, як пише "Європейська правда" з посиланням на Euractiv, йдеться у звіті міністерства оборони Німеччини.

Згідно зі звітом міністерства, кількість солдатів, які бажають бути звільненими зі служби, зросла з 209 у 2021 році до 810 за перші вісім місяців 2022 року.

Особливо високі показники серед резервістів та тих, хто пройшов підготовку до служби в резерві, - з 10 до 190. Серед діючих військовослужбовців, однак, кількість тих, хто відмовляється від військової служби з міркувань совісті, зменшилася з 176 у 2021 році до 136 цього року.

Усі ті, хто відмовився від служби з міркувань совісті і це було визнано, можуть скористатися своїм статусом як у разі відновлення призову, так і в разі виникнення напруженості та національної оборони.

Збройні сили Німеччини вже тривалий час стикаються з нестачею обладнання, матеріально-технічного забезпечення та застарілими технологіями.

Для усунення цих недоліків канцлер Олаф Шольц оголосив про створення "надзвичайного" оборонного фонду у розмірі 100 мільярдів євро невдовзі після початку війни в Україні, який, як стверджується, призначався для інвестицій та проєктів з озброєння німецьких військових.

Хоча в заяві міністерства не було вказано жодних причин для такого збільшення відмов від військової служби, лівий політик з питань безпеки Севім Дагделен зазначила, що це "відображає занепокоєння наслідками курсу німецького уряду на військову ескалацію в Україні". Політикиня відома тим, що виступала проти уряду і Заходу в їхній підтримці українських військових зусиль.

До війни вона схвалювала протести під гаслом "Безпека для Росії - це безпека для нашої країни", а також була одним з підписантів - разом з іншим лівим парламентарієм Сарою Вагенкнехт - спільної заяви, в якій висловлювалася симпатія до дій Кремля і покладалася на США значна відповідальність за вторгнення. Це викликало жорстку критику навіть серед однопартійців.