Вибори у Боснії: до президії лідирує поміркований босняк, перемога Додіка непевна

У Боснії та Герцеговині попередні результати голосування показали зміну складу тристоронньої президії країни.

Про це повідомляє "Європейська правда".

Боснія і Герцеговина складається з двох автономних регіонів: Сербської Республіки, де домінують серби, та Федерації БіГ, де проживають боснійці та хорвати, пов'язані між собою слабким центральним урядом. На півночі є також нейтральний округ Брчко.

До президії БіГ обирається один представник від кожної етнічної спільноти.

Як свідчать дані підрахунку майже 55% голосів виборців, поміркований боснійський кандидат Денис Бечирович лідирує в боротьбі за посаду в президії від Боснії з результатом 55,78%. Він виграє у Бакіра Ізетбеговича, чия націоналістична боснійська мусульманська Партія демократичних дій (SDA) була при владі за часу закінчення війни в 1996 році. 

Виходячи з підрахунку 54,73% голосів виборців, місце у президії від хорватів отримає представниця партії "Хорватської демократичної співдружності" Боряна Крішто з 51.36% голосів вона замінить Желька Комшича, у якого 48,64%. Вважалося, якщо Комшич переможе, хорватські націоналісти можуть заблокувати формування уряду.

Соратниця проросійського лідера боснійських сербів Мілорада Додіка Желька Цвіянович набрала 51,65% голосів за підрахунком 39,57% бюлетенів у боротьбі за пост у президії від боснійських сербів.

Сам Додік цього разу не висував свою кандидатуру у президію, натомість він боровся за пост президента Республіки Сербської. ЦВК поки не висунула жодних результатів, однак обоє головних кандидатів за пост, Мілорад Додік і його суперниця Єлена Тривич, оголосили про свою перемогу. Партія Додіка вранці заявила, що її кандидат перемагає з перевагою у 31 тисячу голосів.

Вибори у Боснії відбуваються на тлі найгіршої політичної кризи в країні з часу закінчення війни в 1990-х роках, спричиненої сепаратистською політикою керівництва Республіки Сербської й погрозами блокади з боку боснійських хорватів.

Читайте також: Боснія на розрив: чому політична криза дійшла до рівня, що загрожує навіть існуванню держави.