Чому зерновий коридор на Чорному морі запрацював без Росії
У суботу надвечір міністерство оборони РФ офіційно повідомило про відхід Росії від виконання так званої "зернової угоди" – ініціативи під проводом ООН, що була покликана створити схему безпечного морського експорту агропродукції з України.
Нинішня ситуація вкупі з діями Росії дає змогу перезапустити зернову ініціативу в обхід участі Росії, використавши її добровільну відмову брати участь у її втіленні, та знову розблокувати постачання зерна на світові ринки.
Головна умова для цього – Туреччина має знайти сміливість скористатися можливостями, які створила для неї нова реальність, йдеться у статті редактора ЄвроПравди Сергія Сидоренка "Без зерна чи без вас?" Чи є шанс зберегти зерновий коридор після російської істерики.
Вже після підготовки статті стало відомо, що турецька сторона таки зважилася на перші кроки у цьому конфлікті, але про все по порядку.
У суботу, ґрунтуючись на заявах російської влади, українські та деякі світові ЗМІ повідомили про вихід Росії з домовленостей про морський експорт, при цьому західні медіа, як правило, намагалися підібрати синонім для слова "вийшла". Reuters, наприклад, написав: "Russia pulled out of a grain deal".
Для медіаопису російських дій це слово справді підходить, але формально виходу не відбулося. У жодних заявах Росії ви не знайдете слова "вихід": там підібрали інші терміни на кшталт "призупинення" і робили це свідомо.
Та ще цікавіше, що спершу в Москві теж плуталися з версіями.
Протягом години виявилися два варіанти того, що ж відбувається з участю Росії у зернових домовленостях та що стало приводом для цього.
Спочатку міноборони РФ повідомило, що країна "призупиняє участь у реалізації угод щодо вивезення сільськогосподарської продукції з українських портів".
За пів години після заяви Міноборони з’явилася суттєво інша заява МЗС РФ.
Відомство Лаврова замість рішення про "призупинення участі Росії" у зерновій домовленості пише про рішення "призупинити її (угоди) виконання на невизначений термін", підкреслюючи, що "зернова угода" не має виконуватися також без участі РФ.
У нинішній ситуації є лише три варіанти розвитку подій:
1) Росія забуває про свою суботню істерику і повертається до "зернової угоди" та до складу Спільного координаційного центру – СКЦ (виключити цей варіант неможливо, Туреччина каже, що веде переговори з РФ про це);
2) понад сотня цивільних кораблів, попри обіцянки їхньої безпеки з боку ООН, стають у буквальному сенсі заручниками росіян, які до того ж можуть відновити також обстріли портів;
3) Україна, Туреччина та ООН починають виконувати зернову угоду... самостійно, без участі Росії, якщо вона цього не хоче.
На третьому сценарії варто зупинитися окремо. А Туреччині варто його всерйоз розглянути – у тому числі для того, щоби вплинути на позицію Москви.
Міноборони РФ заявило, що Росія призупиняє участь у зерновій ініціативі? Що ж, усім іншим сторонам дуже шкода, але угода прописана так, що її у принципі можна виконувати і без Росії. У тексті документів йдеться, що СКЦ об’єднує ООН та "Сторони" (без перелічення їхніх назв у цьому пункті).
А напад Росії на "зернове" судно з також оонівською сертифікацією було би серйозною ескалацією з боку Росії у її відносинах не тільки з ООН і Туреччиною, але й із бідними країнами Африки та Азії, які забезпечують для неї залишки підтримки в тій же ООН та інших міжнародних організаціях.
Для президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана робота "зернової угоди" – це не тільки питання доступу до ринку зерна. Для нього це питання іміджу – і особистого, і турецької держави в очах інших лідерів Азії та Африки.
Та щоби цей план спрацював, треба виконати дві важливі умови.
По-перше, переговори про безумовне повернення Росії до СКЦ, які зараз веде Туреччина, мають не принести успіху.
По-друге, Ердоган повинен знайти сміливість на такий різкий крок.
Уже після підготовки статті до публікації стало відомо про те, що Туреччина зважилася на перші кроки, які мають "перезапустити" зерновий коридор без російської участі у ньому.
Докладніше – у матеріалі Сергія Сидоренка "Без зерна чи без вас?" Чи є шанс зберегти зерновий коридор після російської істерики.