Як РФ розпалює політичну кризу в Боснії

У Боснії і Герцеговині (БіГ) 2 жовтня відбулися загальні вибори.

Хоча вибори не змогли покласти край глибокій політичній кризі у країні, але показали, що значна частина її громадян не готові миритися із ситуацією, коли їхня країна стає інструментом для геополітичного протистояння. 

Докладніше – у статті кандидата історичних наук, тимчасового повіреного у справах України в Боснії і Герцеговині (2018 рік) Володимира Цибульника Вибори під тиском РФ та Туреччини: чи знайде Боснія вихід з глибокої політичної кризи.

Нагадаємо, до складу держави Боснія і Герцеговина входить Федерації Боснія і Герцеговина (10 кантонів, в яких більшість – бошняки і чимало хорватів) і Республіка Сербська (більшість – серби). Крім того, є округ Брчко (під міжнародним контролем).

2 жовтня в країні обирали членів Президії та Народної Скупштини БіГ, керівництво та парламенти Федерації Боснії і Герцеговини та Республіки Сербської.

Як і передбачалося, виборча кампанія була брудною, з великою кількістю порушень з боку багатьох учасників. 

Не можна не згадати про іноземне втручання у виборчий процес, яке було безпрецедентним за останні роки.

Ми вже писали, що президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган фактично відкрив виборчу кампанію, здійснивши візит до БіГ 8 вересня. Під час візиту він висловив підтримку лідеру бошняцької партії ПДД Бакіру Ізетбеговичу і знову нагадав усім: Туреччина не залишить Боснію без підтримки і не дасть розколоти єдину БіГ.

Хорватська влада не приховувала своєї підтримки Хорватської демократичної співдружності БіГ (ХДС БіГ), що, зокрема, проявилося в агресивно-позитивному ставленні до проєкту нового виборчого закону, який давав би перемогу саме хорватам.

Однак найбільш потужним був вплив на вибори з боку РФ.

За 11 днів до виборів Владімір Путін зустрівся у Москві з кандидатом в президенти Республіки Сербської Мілорадом Додіком та побажав йому успіху на виборах. Це стало відкритою його підтримкою і, поза сумнівом, принесло йому чимало голосів боснійських сербів.

Ну а потім, у відповідь, кандидат на посаду президента Республіки Сербської вибухнув низкою заяв, які не могли не сподобатися кремлівському царку: він підтримав російську агресію проти України та побажав окупантам перемоги; заявив, що РС не допустить вступу БіГ до НАТО; змінив своє вставлення до євроінтеграції і проголосив, що це хибний шлях, хоча перед московською зустріччю підтримував євроінтеграцію; знову заявив, що ентитет до 2030 року стане "незалежною державою" та вийде зі складу БіГ.

Російські ж дипломати відверто погрожували БіГ страшними карами у разі продовження курсу на інтеграцію до ЄС та НАТО.

Керівники Хорватії та Сербії фактично брали участь у виборчій кампанії "своїх" партнерів – лідера партії ХДС Драгана Човича (він пізніше відійшов від боротьби за крісло у Президії від хорватського народу та висунув кандидатом свою "праву руку" в партії Борьяну Крішто) та Мілорада Додіка, який боровся за посаду президента Республіки Сербської.

Отже, загальні вибори відбулися. І вони принесли деякі неочікувані підсумки, які можуть стати початком змін в країні.

У першу чергу це стосується тричленної Президії БіГ. До цього органу влади увійшли проєвропейський Денис Бечирович, близький до поглядів Бечировича представник хорватського народу Желько Комшич та "бойова подруга" проросійського Мілорада Додіка від боснійських сербів Желька Цвіянович. 

В Скупштині БіГ, як і раніше, більшість належатиме трьом "старим" етнонаціональним партіям – ПДД, СНСД, ХДС та громадянській СДП.

Вибори продемонстрували існування в БіГ двох протилежних тенденцій, які підтримують одна одну.

Перша – подальше зниження рівня політичної культури так званої еліти, яка своїми діями та заявами сприяє подальшій дестабілізації в державі, формує нові кризові ситуації в різних сферах громадського життя.

А друга тенденція – стабільно висока політична апатія більшості населення, яке поділене за конфесійною та національною ознаками, що заважає об’єднанню заради створення кращих умов життя.

Відкритим питанням залишається вплив виборів на відносини з Україною.

На жаль, як і у попередньому складі Президії, один його член – Цвіянович від РС – явно не буде підтримувати Україну в боротьбі з агресором. Як і Додік, вона налаштована на співпрацю з РФ і заради неї готова виправдовувати злочини Путіна. 

Докладніше – у матеріалі Володимира Цибульника Вибори під тиском РФ та Туреччини: чи знайде Боснія вихід з глибокої політичної кризи.