Через втручання Комітету з прав людини ООН Вільнюс відклав термін демонтажу скульптур на Антакальніському цвинтарі.

Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє портал Delfi.

Мін'юст інформував, що до Комітету з прав людини ООН звернулися особи, які назвали себе "етнічними росіянами": Казімерас Юрайтіс, який їздив на зустріч із представниками білоруської влади, а також Дмитро Глазков, Тетяна Брандт і Анастасія Брандт.

За даними Мін'юсту, позицію Литви комітету надішлють 6 жовтня. За словами міністра юстиції Евеліни Добровольської, у позиції Литви зазначено, що тимчасові заходи захисту Комітет ухвалив на основі інформації, що вводить в оману.

"Литва є правовою державою, вона з повагою ставиться до міжнародних зобов'язань, тому вона звертається до Комітету, представляючи свої аргументи, і просить якнайшвидше скасувати тимчасові заходи захисту", - зазначила міністерка.

"Ми вважаємо, що до Комітету з прав людини звернулися, маніпулюючи інструментами міжнародного захисту прав людини, наприклад, пактом про громадянські та політичні права ООН від 1966 р. та його факультативним протоколом, який встановлює механізм подання індивідуальних скарг, але насправді цілі, які не пов'язані з цим документом. Ми сподіваємося, що Комітет візьме до уваги аргументи Литви і скасує обмеження", - сказала вона.

Мер Вільнюса Ремігіюс Шимашюс сказав, що сподівається на "раціональне рішення" Комітету, але визнав, що до 1 листопада 2022 року скульптури демонтувати не вдасться.

У позиції Мін'юсту зазначено, що на цвинтарі демонтують тільки скульптури, могили ніхто не чіпатиме, не зноситимуть і меморіал.

"Мають намір очистити цвинтар від релікта радянської мілітаристської ідеології, приберуть частину меморіалу - 6 стел, що зображують воїнів окупаційної радянської армії", - вказало міністерство.

Литва звертає увагу Комітету на те, що позивачі просять тимчасові заходи захисту безпідставно. Крім того, в документі підкреслюється, що позивачі безпосередньо звернулися в міжнародну інстанцію, не використавши засоби правового захисту в Литві.

Автори скарги вказали, що рішення муніципалітету демонтувати стели утискає права нацменшини та право на повагу до приватного і сімейного життя. Інтереси позивачів представляє Станісловас Томас, який назвав себе адвокатом, проте 2016 року Європейський суд із прав людини заборонив йому представляти інтереси позивачів.

Комітет попросив призначити тимчасові заходи захисту, але вказав, що це не означає, що ухвалено якесь рішення з цього питання. Він може в будь-який час переглянути своє рішення.

Політики муніципалітету проголосували за демонтаж стел на початку червня 2022 року, перед цим їх викреслили зі списку культурних цінностей. Планувалося, що пам'ятник радянським воїнам із кладовища приберуть до 1 листопада поточного року. Демонтаж радянського пам'ятника на Антакальніському кладовищі обійдеться в 48 000 євро.

Нагадаємо, за розпорядженням уряду Естонії 16 серпня у місті Нарва та його найближчих околицях було перенесено шість монументів із радянською військовою символікою, у тому числі танк Т-34. Танк відвезли у військовий музей неподалік від столиці.