Наскільки ймовірною є атака на Україну з боку Придністров'я? І яке майбутнє у цього сепаратистського регіону після завершення російсько-української війни?

На ці та інші запитання ЄвроПравди відповів депутат парламенту Молдови Оазу Нантой.

Як і завжди, відеоверсію нашої розмови можна подивитися на YouTube-каналі "Європейської правди", а текстова версія інтерв’ю – у матеріалі "Путін може наказати вдарити в спину Україні з Молдови. Але Придністров'я не хоче воювати".

Коротко, про що говорив Оазу Нантой:

"Більшість громадян Молдови, безумовно, підтримують Україну і засуджують російського агресора".

"...якщо злочинний режим Путіна спробує атакувати Одесу "в лоб". Тоді Путін, який збожеволів, може віддати наказ, щоб одночасно Оперативна група російських військ (ОГРВ) вдарила по Україні в спину з території Молдови.

Поки що відбувається протилежне. Україна чинить опір. Ми всі побачили, куди пішов російський корабель, ми побачили, що російські війська змушені були покинути острів Зміїний".

"Можу сказати з усією відповідальністю, що серед придністровців немає охочих воювати ні з Україною, ні з Молдовою".

"Головний позитив пов'язаний із тим, що в разі чого (початку воєнних дій між Придністров'ям і Україною. – ЄП) ця так звана армія просто розбіжиться.

В українських військових є мотивація, вони захищають свою країну. У росіян цієї мотивації немає – і ми бачимо, що відбувається на лінії фронту. А у придністровців цієї мотивації немає в квадраті".

"[Силове вирішення конфлікту з Придністров’ям] неможливе. Тут багато компонентів – громадянство, бізнес, міжособистісні зв'язки, родинні зв'язки. Прем'єр-міністр Молдови Наталія Гаврилиця теж родом із лівого берега Дністра.

Тут не потрібні голлівудські сценарії, коли все настільки зрослося.

Тому основний шлях вирішення конфлікту і головна гарантія безпеки для Республіки Молдова – це воєнна поразка путінського режиму".

"Тому одним із наслідків перемоги України має бути також крах режиму Путіна в Росії та процес деімперіалізації. Такий, як денацифікація, яку пройшла Німеччина після Другої світової.

При цьому Росія не стане демократичною країною. Але вона принаймні має пройти через поразку, щоб усвідомити злочинність свого менталітету".

"У розпаленій уяві Путіна Україна мала стати всього лише сходинкою на шляху до глобальної перебудови світу, де Сполучені Штати будуть опущеними, а РФ, Китай та інші країни поділять світ між собою.

Однак після 24 лютого Китай віддалився від путінського режиму і путінської політики, зруйнувавши його плани, оскільки глобальна перебудова без Китаю та Індії неможлива".

"Так, я розумію, що застосування ядерної зброї – реальний ризик. Але і в Росії виникають різного роду конфліктні ситуації. Всяке може бути – хоча особисто я не очікую там палацових переворотів. 21 лютого, коли нам показали так зване засідання Ради безпеки РФ, стало остаточно зрозуміло, що їхня так звана еліта – це раби. Вони не здатні ні на що, окрім як годуватися з рук господаря".

Повне текстове інтерв’ю – у матеріалі Сергія Сидоренка "Путін може наказати вдарити в спину Україні з Молдови. Але Придністров'я не хоче воювати".