У Болгарії після тривалої політичної кризи відбулися четверті поспіль позачергові вибори. Найнижча за останні 32 роки явка засвідчила, що від виборів болгари стомилися.

Є всі шанси, що це – не останні дострокові вибори, які найближчим часом чекають Болгарію.

Втім, і це голосування принесло низку гучних результатів. На жаль, загальний підсумок виглядає тривожним для України, йдеться у статті експерта Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергія Герасимчука Клінч на користь проросійських сил: чим завершилися дострокові вибори у Болгарії.

Найкращий результат на парламентських виборах – 25% – передбачувано здобула правоцентристська та токсична поміж інших парламентських сил партія колишнього прем’єр-міністра Бойка Борисова ГЄРБ ("Громадяни за європейський розвиток Болгарії").

20% голосів набрала політична проєвропейська сила "Продовжуємо зміни", яку очолює також колишній прем’єр-міністр Болгарії Кирил Петков.

На третій позиції з 14% – партія етнічних меншин "Рух за права і свободи" (ДПС), 10% – у проросійського "Відродження" (тривожний сигнал – їхній результат зріс вдвічі) і 9% – у Болгарської соціалістичної партії (БСП). Також до парламенту потрапляє "Демократична Болгарія" (ДБ) із 7% голосів і "Болгарський підйом", яка долає необхідний 4%-й бар’єр.

Загалом у болгарському парламенті 240 місць, тож аби сформувати коаліцію, необхідно зібрати 121 голос.

Відповідно до болгарського законодавства, тепер президент країни Румен Радев має надати мандат на формування коаліції та уряду найбільшій фракції, тобто ГЄРБ. А якщо та не впорається із цим завданням – тій політичній силі, що здобула наступний результат. 

Що заважає переможцю виборів – партії ГЄРБ – знову сформувати коаліцію?

У політичних колах ГЄРБ лишається токсичною. Принаймні, у попередньому скликанні парламенту охочих "замаститися" у корупційному минулому зазначеної партії не виявилось.

Сьогоднішня ситуація показує, що ГЄРБ отримає 67 місць, партія етнічних меншин "Рух за права і свободи" (ДПС), яку вважають їхнім союзником, може розраховувати на 36. Тож не вистачає.

Далі починаються вкрай неприємні для Києва сценарії.

Недостатні голоси може додати проросійське "Відродження", і це буде чималою проблемою – у такому складі коаліції друзів України не буде.

Проте й у такий склад коаліції болгарські політологи не дуже вірять. 

Другими приступити до формування коаліції можуть представники партії "Продовжуємо зміни" Кирила Петкова.

Проте депутатів у Петкова ще менше – лише 53. Відтак до коаліціади треба залучати ще більшу кількість гравців.

Найлегше було б порозумітися з "Демократичною Болгарією", але якщо її залучати, то голосів замало.

Ситуацію вирішило б приєднання як ДПС, так і БСП, але тоді сформувалася б мало не та ж сама коаліція, що розпалася у попередньому парламенті.

Тож, кого б не обрав президент Румен Радев як партію, якій буде надано третій шанс для формування коаліції, ймовірність того, що парламент спроможеться її сформувати, невисока.

Звісно, є якісь шанси на те, що буде сформовано технічну коаліцію, яка могла б принаймні ухвалити бюджет на наступний рік.

Проте більше шансів все ж на те, що навіть якщо такий уряд і утвориться, то дуже ненадовго.

Поки болгарські політики продовжують "біг колом по граблях", політична криза знову веде до посилення позиції президента Румена Радева.

Швидше за все, він знову матиме можливість на свій розсуд сформувати новий перехідний уряд, додатково посиливши свій вплив. Для України це також не дуже приємний сценарій. 

Докладніше – у матеріалі Сергія Герасимчука Клінч на користь проросійських сил: чим завершилися дострокові вибори у Болгарії.