Ще до початку російського вторгнення 24 лютого Скандинавію накрила хвиля повідомлень про російський шпіонаж.

Особливу діяльність колективна "Лубянка" розгорнула в Норвегії. Не виключено, що вона має на меті підготовку диверсій на норвезькій енергетичній інфраструктурі на піку опалювального сезону.

Про те, наскільки обґрунтованими є такі побоювання і які загрози це несе для нас читайте в статті старшого викладача університету Еребру Романа Горбика Війна за Арктику чи енергетичні диверсії: чому активізувалися російські шпигуни у Норвегії.

17 жовтня у норвезькому місті Гаммерфест, яке вважається найпівнічнішим містом континенту, поліція заарештувала такого собі Андрєя Якуніна.

Чоловік з російським прізвищем виявився не простим росіянином, а сином Владіміра Якуніна, колишнього голови РЖД і олігарха з близького путінського кола. У суді, щоправда, арештант назвався британським підданим, який постійно проживає в Італії.

Причиною арешту став запуск дронів поблизу засекреченого об’єкта якраз на Шпіцбергені. Подейкують, що таким став найпівнічніший у Європі газовий термінал, де працюють із газом з родовищ поблизу архіпелагу.

Після повномасштабного вторгнення і накладення жорстких санкцій на РФ саме Норвегія стала головним постачальником газу для Європи. Тож злочинна логіка й інтереси в цих діях простежуються.

З іншого боку, не виключено, що Норвегія використовує вагому постать не останнього росіянина з метою направити сигнал щодо серйозності ситуації. Адже норвежці, маючи спільний кордон із Росією і значну діаспору, дуже серйозно поставилися до гібридних загроз.

Зокрема, з 28 лютого усім громадянам Росії заборонено пілотувати дрони на території Норвегії.

Попри це, зафіксовано безліч випадків порушень заборони.

Можливо, не всі з цих випадків є актами шпіонажу. Однак акцент на інфраструктурних об’єктах насторожує скандинавів.

Особливо нервують норвежці щодо своєї нафтогазової промисловості після підриву Північних потоків на дні Балтійського моря.

Один з імовірних сценаріїв такого саботажу – збір інформації для підготовки диверсій на норвезькій енергетичній інфраструктурі на піку опалювального сезону.

Які наслідки це матиме для Європи – важко навіть передбачити.

Тому те, що норвежці діють жорстко і часом дмуть на холодне, зрозуміти можна.

"Війни дронів" збіглися з іншим яскравим випадком, цього разу вже безсумнівної агентурної роботи.

24 жовтня норвезька поліція заарештувала громадянина Бразилії на ім’я Жозе Ассіса Джіаммаріа. Наприкінці 2021 року він зумів влаштуватися як гостьовий дослідник на факультет безпекових досліджень Університету Тромсе.

В університеті, за свідченнями колег, громадянин Бразилії поводився дивно. Ставив багато запитань, уникаючи розповідати про себе, а крім того, відмовлявся спілкуватися в соцмережах. Напевне, саме підозріла поведінка і допомогла вивести його на чисту воду.

Бразильські документи виявилися підробкою, а "науковець" – на шість років старшим громадянином РФ на ім’я Михаїл Мікушин.

Фактично, можна говорити про наявність цілої мережі російських шпигунів у Європі, легендованих під латиноамериканців.

Та повернімося до дронів. Звичайно, не всі епізоди з дронами, про які ми чуємо останнім часом, є частиною "активних заходів". Але точки інтересу проглядаються чітко: норвезькі нафта й газ, військова інфраструктура та війна в Арктиці.

На коротку перспективу для нас загрозливішою буде серія масштабних нафтогазових диверсій узимку, які викличуть перебої з постачанням газу з Норвегії до Європи, в надії викликати скасування санкцій проти Росії.

Тут залишається сподіватися на норвезькі спецслужби.

Але на довшу перспективу саме захоплення і утвердження сфери впливу в Арктиці є одним із російських пріоритетів. До того ж зі зміною клімату Арктика дедалі більше надаватиметься до господарської діяльності.

Тож якщо тільки Росія матиме таку можливість, перспектива війни в Арктиці є майже неминучою.

Зараз ми спостерігаємо тільки перші кроки в цьому напрямку.

Докладніше – у матеріалі Романа Горбика Війна за Арктику чи енергетичні диверсії: чому активізувалися російські шпигуни у Норвегії.