Війна, що веде Росія проти України, вперше перейшла кордони ЄС.

15 листопада стало відомо про вибухи на зерносушарках у польському селі Пшеводув біля українського кордону. При цьому час вибухів – 15:40 за Варшавою – збігся з масштабною ракетною атакою РФ по Україні.

Вже відомо, що вибухи, які забрали життя двох осіб, були викликані падінням однієї чи двох ракет.

Про те, якими можуть бути наслідки вибуху у Пшеводуві та чи є підстави говорити про провину України, читайте у статті редактора ЄвроПравди Юрія Панченка та головної редакторки UA: Ukraine Analytica Ганни Шелест Ракетою по Польщі: що відомо про напад РФ на державу НАТО та якими можуть бути наслідки.

Вже відомо, що вибухи, які забрали життя двох осіб, були викликані падінням однієї чи двох ракет. Через це Польща вже оголосила, що задіює статтю 4 Північноатлантичного договору, яка передбачає скликання консультацій у разі загрози.

Разом із тим і Польща, і її союзники по Альянсу досі не дали остаточної оцінки цим подіям.

У заяві МЗС Польщі про виклик посла РФ вказується, що "у Пшеводуві впала ракета російського виробництва" (у МЗС окремо підкреслили, що розмова з російським послом пройшла "без рукостискання").

Згодом інформацію про російське походження ракети повторив президент Анджей Дуда, заявивши, що "швидше за все, це була ракета російського виробництва".

Ще обережнішими були заяви польського прем’єр-міністра Матеуша Моравецького – він говорив лише про "вибух, який забрав життя двох людей".

Проте одночасно стала з'являтися інформація про можливий український слід цього вибуху.

Спочатку агентство Associated Press із посиланням на трьох американських посадовців повідомило, що ракета, яка впала на території Польщі, могла бути випущена протиповітряною обороною України.

А згодом про це заявив і президент США Джо Байден (про заяву стало відомо вже після публікації цієї статті).

Дійсно, якщо це була ракета С-300, то її максимальна дальність польоту – 200 км – не дозволяє припускати завдання удару ані з території РФ, ані з окупованих українських територій.

Щоправда, це залишає можливість удару з території Білорусі, проте в оприлюднених раніше місцях запуску 15 листопада російських ракет по Україні Білорусь не згадувалася.

Варто зазначити, що не всі експерти ідентифікують ракету як С-300. Письменник та колишній "морський котик" Чак Пфаррер схиляється до того, що йдеться про російську ракету Х-101 класу "повітря-земля". Аналогічний висновок після спілкування з двома військовими експертами оприлюднив кореспондент Polsat News Матеуш Ляховський.

Вже 16 листопада відбудуться перші консультації НАТО, відповідно до ст. 4 Північноатлантичного договору.

При цьому президент Польщі Анджей Дуда заявив, що "те, що сталося, було поодиноким випадком" і що "немає жодних ознак того, що (такі атаки) відбуватимуться й надалі".

Це вказує на те, що Польща не буде заявляти про напад на свою територію та вимагати запуску механізму колективного захисту відповідно до ст. 5 Північноатлантичного договору. Тим більше, що прямий конфлікт із РФ явно не входить у плани НАТО, і така вимога однозначно зустріла б численні заперечення. Доказ цьому - нещодавні заяви президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, що ракета, яка впала в Польщі, не була випущена Росією.

Водночас Польща має всі підстави заявити про необхідність посилення свого протиповітряного захисту та розміщення у країні додаткових комплексів ППО.

Останнє може бути важливим і для України – у Варшаві можуть наполягати на тому, що для забезпечення повної безпеки її території протиповітряний захист НАТО має закривати й прикордонні території України, а можливо – і весь захід нашої країни.

Наразі виглядає так, що це максимум, на що може розраховувати Київ.

Проте виникає інше питання: якщо буде встановлено, що удару завдала ракета української ППО, то чи вплине це на підтримку Заходом нашої держави?

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка та Ганни Шелест Ракетою по Польщі: що відомо про напад РФ на державу НАТО та якими можуть бути наслідки.