Яким насправді є ставлення Папи Франциска до війни в Україні? За 9 місяців війни Папа Римський зробив низку заяв, частина з яких дуже образила багатьох українців. Чому були зроблені такі заяви? Що насправді думає понтифік?

Не менш важливе питання: як діє Франциск, щоб допомогти Україні, зокрема у звільненні полонених?

Відповіді на ці запитання дивіться в інтерв’ю з Денисом Колядою, експертом з питань взаємодії церкви та держави. Текстова версія – у матеріалі Юрія Панченка Таємна допомога Папи Римського. Що не помітила Україна за скандальними заявами понтифіка.

Коротко, про що говорив Денис Коляда:

Щодо проросійських традицій Ватикану

"Я не можу сказати, що навколо Папи є багато проросійських кардиналів. Там просто є вплив певної школи, яка напрацювалася в Італії минулого століття, – Ostpolitic. 

Ця школа передбачає, що ми рахуємося з сильними, великими країнами, з імперіями, тому що кожна імперія має свій регіональний вплив. Тож, відповідно до цієї точки зору, Росія довгий час мала монополію на Україну, і тому ми довгий час були в орбіті російської пропаганди і в орбіті російського сприйняття цієї частини світу".

"Це той самий міф про "братні народи", це той самий міф про "спільний корінь Київської Русі". Ми самі довгий час оманювалися цим міфом, але ним був отруєний і Захід – йому подавали цей міф як єдино можливий.

Тож схожі проблеми були і за попередніх пап, навіть за Івана Павла ІІ.

Усі вони також оглядалися на Росію – це видно по інших заявах, по інших моментах, наприклад, по відсутності комунікації з Київським патріархатом".

Щодо діалогу Ватикану з РПЦ

"Попри всі традиції Ostpolitic, нинішній Папа став першим, хто публічно назвав патріарха Кирила Московського "алтарним хлопчиком для Путіна". А потім у Ватикані ще дивувався, чому він на нього образився".

"Папа неодноразово після вторгнення, коли очікувалася його зустріч із Кирилом у Казахстані, мене запевняв: "Поки буде війна, зустрічі не буде".

"Особисто Папа в Казахстані чітко сказав: "Будь-яка релігія, яка виправдовує війну і використовується для військових цілей, є єрессю". Він не назвав, хто конкретно мається на увазі, але сказати це в Казахстані – значить конкретно послати певний меседж".

Щодо сприйняття Папою Франциском війни в Україні

"Понтифік сприймав це як конфлікт між двома імперіями: між Західною імперією, тобто США та НАТО, та Сходом, який уособлює Росія.

Україна у такій схемі сприймалася як жертва, за яку змагаються дві імперії".

"Його позиція змінювалася. Згодом в одному інтерв’ю Папа сказав: "Я зрозумів, що зараз не час критикувати НАТО". А після візиту в Казахстан він заявив, що треба давати Україні зброю, навівши християнську аргументацію цього.

Він каже: "Вони захищаються – отже, вони люблять. Бо той, хто любить, той захищає, а той, кому все рівно на свою Батьківщину, умовно кажучи, на своїх близьких, той не захищається".

"До речі, твердження, що Папа ніколи не назвав Росію агресором – це неправда.

28 серпня вийшло комюніке Ватикану щодо слів Папи про Дугіну. І в цьому комюніке чітко названо, що та війна, яку Росія розв'язала проти України, є "святотатською, безбожною і жорстокою".

"І тільки в такому контексті, – каже Ватикан, – треба сприймати слова Папи щодо цієї війни, як засудження цієї жорстокої війни Росії проти України". The New York Times звернув на це увагу, написавши, що "вперше з часів Другої світової війни Ватикан чітко назвав агресора".

Ставлення Папи до України

"Папа прагне діалогу з Україною, Папа прагне зрозуміти".

"А ще я знаю, що Папа пише книжку про Україну. Я трохи боюся, щоб там не було якогось впливу певних російських друзів при Ватикані. Але з мого досвіду: він точно любить Україну". 

"Не варто легковажити Ватиканом, ніби це маленька країна, яка мало на що впливає. Його голос чути на 1 млрд 200 млн вірних в усьому світі, зокрема в тих точках, де у нас узагалі немає дипломатії".

"В нас є шанс нарешті зламати той Ostpolitic, який довгі роки визначав східну політику Ватикану".

Більше – у матеріалі Юрія Панченка Таємна допомога Папи Римського. Що не помітила Україна за скандальними заявами понтифіка.