Німеччина погодиться на вступ нових країн-членів тільки в тому випадку, якщо цей процес буде супроводжуватися реформою ЄС, щоб не поставити під загрозу здатність блоку до дій.

Як пише "Європейська правда" з посиланням на Euractiv, про це заявив Йорг Кукіс, статс-секретар Федеральної канцелярії і головний радник канцлера Олафа Шольца.

Заклик до реформування ЄС поки що зустрічає опір - особливо з боку східних та скандинавських країн-членів, але Берлін впевнений, що консенсус щодо реформування ЄС може бути досягнутий.

За словами Кукіса, успіх реформи ЄС буде залежати від того, "наскільки наполегливо ми будемо вести переговори" і "наскільки чітко ми повідомимо, що ми дозволимо розширення лише за умови проведення інституційних реформ".

"Як німецький уряд, ми маємо дуже чітку позицію з цього приводу, і відповідь полягає в тому, що нам потрібна інституційна реформа. Принаймні, одночасно з розширенням", - додав він.

Уряд Німеччини наголошує на важливості реформування ЄС з моменту свого приходу до влади минулого року. Коаліційна угода навіть зобов'язує уряд наполягати на розвитку ЄС як європейської федерації.

Відтоді німецький уряд прийняв більш "прагматичний" підхід, який спрямований на інституційну реформу в рамках існуючої договірної бази.

Хоча Шольц сказав під час свого виступу в Карловому університеті в Празі, що договори "не висічені в камені", він особливо підкреслив необхідність переходу від одностайності до голосування більшістю голосів у сфері зовнішньої або податкової політики - те, що вже може бути зроблено в рамках існуючого договору.

За словами Кукіса, хоча це і не призведе до зміни договорів ЄС, це, тим не менш, стане "надзвичайно далекосяжною інституційною реформою".

Напад Росії на Україну є переломним моментом, який може суттєво змінити Європейський Союз: Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що він хоче більш геополітичного Союзу, значного розширення блоку і глибоких реформ його інституцій.

Німеччина не самотня у своєму прагненні реформувати ЄС, оскільки інші великі країни-члени, такі як Франція та Іспанія, також зацікавлені у реформуванні блоку.

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн також підтримала цю ідею і висловилася на підтримку конституційної конвенції, що веде до реформування договору, у своїй промові про стан справ в ЄС у вересні.

Однак кілька держав-членів вже дали зрозуміти, що вони виступають проти цього кроку. Після завершення Конференції з питань майбутнього Європи у травні тринадцять східноєвропейських та скандинавських країн-членів ЄС у спільному документі застерегли від "непродуманих і передчасних спроб розпочати процес зміни договору".

Висунення реформи ЄС як передумови розширення може значно сповільнити процес розширення, але також може вивести його з глухого кута і відкрити двері для реформ.