Дружні до Сербії та Росії чорногорські партії де-факто розпочали процес державного перевороту.

В ніч на 2 листопада депутати парламенту Чорногорії схвалили зміни до закону про президента, суттєво обрізавши його повноваження.

Таким чином, політична криза у країні, викликана тривалим протистоянням між проєвропейським президентом Міло Джукановичем і просербською та проросійською парламентською більшістю, вийшло на новий рівень, йдеться у статті редактора ЄвроПравди Юрія Панченка Переворот по-чорногорськи: що може завадити захопленню влади дружніми до Кремля силами.

Скандальне рішення чорногорського парламенту було прийняте на тлі багатомісячної політичної кризи.

Старт їй дало несподіване рішення прем’єра Дрітана Абазовича підписати угоду із Сербською православною церквою, гарантувавши їй право власності на більшість культових споруд, а на додачу – де-факто статус екстериторіальності.

Проти цього рішення виступили прочорногорські сили та президент Джуканович. Наприкінці серпня їм вдалося ініціювати та провести вотум недовіри уряду Абазовича. Цей крок мав дати старт достроковим парламентським виборам.

Однак замість цього він лише відкрив двері для реваншу антизахідних сил.

Вже під час розгляду вотуму недовіри партії URA прем’єра Абазовича надійшла пропозиція відновити попередню коаліцію, основою якої була партія етнічних сербів "Демократичний фронт".

Зрештою, Абазович – тепер вже виконувач обов’язків голови уряду – погодився на цю пропозицію.

Стара-нова коаліція оперативно визначається з кандидатурою нового прем’єра. На неї висунуто Міодрага Лекича, політика ще югославських часів, який не підтримував чорногорську незалежність.

Це рішення категорично не влаштовує президента Джукановича, який знаходить формальний привід відхилити цю кандидатуру та пропонує дострокові вибори. У відповідь коаліція вимагає дострокового припинення повноважень самого президента.

23 жовтня в країні відбулися місцеві вибори. Вони показали зменшення підтримки партій, що входять до коаліції, а партія URA в.о. прем’єра Абазовича взагалі тепер ризикує не пройти до наступного парламенту.

Переможцем виборів стала зовсім нова політсила – партія "Європа зараз", заснована двома колишніми міністрами "сербського уряду".

Непереконливі власні результати утримують коаліцію від ідеї дострокових парламентських виборів.

Тож замість нових виборів парламентська більшість вирішила забрати собі повноваження президента.

Перш за все, президента позбавляють права висувати кандидатуру прем’єра – це означає, що тепер Джуканович більше не зможе блокувати призначення Міодрага Лекича на прем’єрську посаду.

Саме тому нові зміни вже отримали неофіційну назву "закону Лекича".

Крім того, президента позбавлено права призначати та відкликати послів – це питання вже давно було яблуком розбрату між главою держави та урядом.

Варто відзначити, що ухвалений закон ще не набрав чинності. Незабаром його мають передати на підпис президенту Джукановичу, який, ймовірно, ветує його.

Однак у Чорногорії для подолання президентського вето достатньо лише повторно прийняти закон простою більшістю – в такому випадку президент зобов’язаний підписати його.

Втім, не схоже, що прочорногорські сили збираються визнавати поразку – політичне протистояння виходить на новий рівень.

Зупинити спробу державного перевороту може тиск вулиці. Опозиція вже закликала громадян виходити на вулиці, оголосивши, що перший мітинг має відбутися 3 листопада.

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Переворот по-чорногорськи: що може завадити захопленню влади дружніми до Кремля силами.