Як Сербія йде на загострення з Косовом та Заходом

Сербія та частково визнане Косово знову зійшлися у протистоянні нервів, погрожуючи ЄС новою війною на Балканах.

Про те, що саме відбувається у Косові і чи дійде справа до гарячого конфлікту – у статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Сербія йде на загострення: чи призведе її ультиматум до нової війни у Косові.

Близько 10 тисяч автомобілів, чиї власники є мешканцями Косова, досі мають сербські номери – на перший погляд, причина цього конфлікту виглядає вкрай незначною.

Менше 2% населення – сербська меншина (яка живе відокремлено, переважно на півночі країни), відмовляється визнавати нову державу, зберігає сербські документи і прагне створити автономію, яка з часом може претендувати на відділення та повернення до складу Сербії.

Проте для частково визнаної держави Косово припинення дії сербських автономерів – вкрай принциповий момент.

Здобувши незалежність, Косово так і не здобула всі атрибути незалежної держави. Сербія досі блокує її членство в ООН, Раді Європи, а також в інших міжнародних організаціях на кшталт Європолу.

В одному з додатків до Брюссельської угоди 2013 року, яка регламентувала процес вирішення суперечностей між Сербією та Косовом, Приштина зобов’язувалася деякий час утримуватися від вимог до косовських сербів міняти автономери.

І хоча цей перехідний період давно минув, Косово довгий час за наполяганням ЄС не порушувало це питання.

Спочатку Приштина оголосила крайнім терміном для отримання національних автономерів 1 серпня 2022 року. Втім, побачивши шалений опір сербської меншини та погрози Сербії, посол США зумів переконати владу Косова відкласти цю вимогу на місяць – до 1 вересня. А згодом, коли ситуація повторилася – ще на два місяці, до 1 листопада.

Щоразу складалася ситуація, яка далеко не перший раз розігрувалася Белградом та його союзниками. Косовські серби оголошували про невизнання такого рішення та починали будівництво барикад, а Сербія починала військові маневри біля кордону з Косовом, заявляючи, що не дасть образити співвітчизників.

Досі Белграду вдавалося вигравати усі ігри, в кого першим здадуть нерви. А це своєю чергою додавало політичних дивідендів президенту Сербії Александару Вучичу.

Але цього разу щось пішло не так.

Напередодні 1 листопада Захід, як і зазвичай, тиснув на Приштину, вимагаючи заради спокою у регіоні вкотре, тепер на 10 місяців, відкласти обов’язкове впровадження національних автономерів.

Влада Косова пішла лише на часткову поступку. Там відмовилися від нового перенесення, однак оголосили, що цей перехід буде відбуватися у кілька етапів.

До 21 листопада поліція буде лише попереджати власників машин із сербськими номерами, а після цієї дати – накладати на них штрафи у розмірі 150 євро.

А вже від 21 квітня наступного року використання сербських номерів стане неможливим. І навіть якщо місцева поліція заплющуватиме на це очі, заборона унеможливить поїздки за кордон, зокрема до Сербії.

Одночасно Приштина запропонувала і "пряник" – пільги для тих автовласників, хто у найближчі місяці піде на перереєстрацію номерів.

Запропонований компроміс не влаштував косовських сербів – там заявили про готовність знову протестувати відразу після першого виписаного штрафу. А згодом вони вирішили не чекати 21 листопада та почати протестувати вже зараз.

Для початку про відмову накладати штрафи за сербські номери заявили поліціянти з тих міст, де живуть серби. Ситуацію не змінило і відсторонення керівника Північного регіонального відділення поліції Ненада Джурича.

А згодом стало відомо, що серби залишають усі органи влади Косова – парламент, уряд, судові органи, поліцію, а також чотири муніципалітети. А представники поліції вже приступили до реалізації своєї погрози. 

В озвученому ними ультиматумі вимагається не лише відкликати рішення про автономери, але й сформувати Асоціацію сербських муніципалітетів – орган, який дозволить територіям із сербською більшістю отримати де-факто автономний статус і на підставі цього і надалі ігнорувати рішення центральної влади.

Вже зараз можна стверджувати, що нинішня криза виявилася найгострішою за останні роки.

Не обійшлося і без заяв Сербії. Напередодні тамтешнє міністерство оборони заявило про збиття безпілотника, який залетів із Косова і нібито літав навколо військової бази. Через це збройні сили Сербії (дуже "вчасно") були приведені у стан повної бойової готовності.

Одночасно Белград офіційно відмовився від чергового плану ЄС із нормалізації відносин із Приштиною, який передбачає отримання Косовом членства в ООН.

Як і було під час попередніх криз, першими "моргнули" у Брюсселі, до вкотре запропонували заморозити проблему.

Вся ця ситуація між країнами, тактично, може бути вигідна РФ.

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Сербія йде на загострення: чи призведе її ультиматум до нової війни у Косові.