Рівно за тиждень у Індонезії, в курортному районі Нуса Дуа на острові Балі, почнеться зустріч лідерів G20 – групи найвпливовіших держав та економік світу, яку в Україні часто називають "великою двадцяткою".

Про проєкти рішень цього зібрання і приховану небезпеку для України читайте у статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Summit as usual. Як Росія змушує світ заплющувати очі на агресію у документах G20.

Саміт "двадцятки" щоосені є однією з ключових міжнародних подій у світі, а у 2022 році, в рік руйнації світового порядку через російську агресію проти України; у рік безпрецедентного зростання цін на енергоносії через російський шантаж; у рік, коли проблеми з агроекспортом загрожують голодом для багатьох людей по світу – зібрання лідерів двадцяти найпотужніших держав привертало особливо багато уваги, прогнозів, очікувань у різних куточках планети.

Хтось чекає зустрічі Путіна з Байденом і розраховує, що вона зможе покласти край російсько-українській війні. Росія була особливо активною у просуванні цих очікувань, що є очевидно хибними.

В Україні натомість багато хто чекає на те, що Росію виженуть з G20. Це очікування, підживлене численними заявами українських посадовців, є так само хибним.

Та відвернувши увагу на крайні сценарії, які очевидно не здійсняться, Росія готується вийти з битви переможцем. Вона повернулася у велику міжнародну політику і з’ясувала, що світ готовий "не помічати" агресію заради збереження зони комфорту в міжнародній політиці – як для себе, так і для режиму Путіна.

ЄвроПравда, до речі, розповіла про це у відеоблозі.

У той час як публічний дискурс сконцентрований навколо публічних проявів, на кшталт "приїде/не приїде", реальна робота з підготовки саміту сконцентрована навколо зовсім іншого.

Від джерела в одній з держав-учасниць G20, причетного до підготовки саміту, "Європейська правда" отримала проєкти його фінального рішення на різних етапах погодження (зокрема, редакції, датовані останньою декадою жовтня та кінцем минулого тижня) із пропозиціями сторін. Результатом саміту, як свідчить наявне листування, має стати документ за назвою "Декларація лідерів", який наразі є дуже розлогим (остання редакція має обсяг у 15 сторінок та майже 50 параграфів, але може бути дещо скорочена під час узгодження).

Рішення G20, по суті, робить крок до "унормування" агресії РФ і намагається встановити практику ведення глобальної політики, немов не помічаючи те, що старий світовий порядок зруйнований після 24 лютого.

Наразі не весь документ узгоджений.

Кілька не пов’язаних між собою джерел розповіли "Європейській правді", що триває напружена суперечка між державами G7 та державами, що схильні до компромісів та поступок РФ (до них належить, зокрема, господар саміту, Індонезія).

Ті позиції, що вже попередньо узгоджені, засмучують.

Ви не знайдете у документі термінів на кшталт "російська агресія". Це загалом очікувано, адже Росія виступила би проти.

Однак відверто дивує те, що за межами "геополітичного" параграфа є лише одна (!) згадка про "війну в Україні". Попри те, що агресивна війна, розпочата усупереч вимогам Статуту ООН та інших світових правил, змінила усі сфери міжнародних відносин і породила низку криз – навіть у такому формулюванні, немов це просто війна "сама по собі", без участі РФ, це слово воліють не згадувати.

Згадку про те, що світ опинився у глибокій кризі, вони воліли би подати у формулюванні про те, що G20 "занепокоєна багатовимірною кризою, що включає пандемію COVID-19", і на цьому поставити крапку у визначенні!

Узгодження цього пункту буде одним із лакмусових папірців. У разі, якщо РФ зможе звести світову безпекову кризу до питання одного лише COVID-19 і тим більше списати свою агресію на "геополітику", це стане поразкою усього колективного Заходу та України разом із ним.

Колективний Захід став жертвою російської стратегії зі "зламу" механізмів G20.

Попереду останній, вирішальний тиждень роботи над спільною заявою лідерів G20, і теоретично західні дипломати ще мають шанс змінити формулювання документа на прийнятні. Один із ключових варіантів, який обговорюють – це прописати у найпроблемнішому "геополітичному пункті", що США, Британія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Канада, ЄС тощо мають думку, відмінну від решти членів G20. Однак це не вирішує проблеми величезних структурних вад у інших положеннях документа, які Росія вже встигнула "хакнути".

За цих умов може виявитися, що найрозумніший варіант дій – відмовитися від спільної заяви взагалі. Підкреслити тим самим, що розбіжності з агресивною Росією не здолати пошуком формулювань "десь посередині".

Докладніше – у матеріалі Сергія Сидоренка Summit as usual. Як Росія змушує світ заплющувати очі на агресію у документах G20.