Рада Європейського Союзу у вівторок продовжила дії обмежувальних заходів проти Туреччини у відповідь на несанкціоновану геологорозвідувальну діяльність у Східному Середземномор'ї на рік, до 12 листопада 2023-го.

Про це повідомляє "Європейська правда".

Режим санкцій за незаконне буріння в Середземномор’ї було запроваджено у жовтні 2019 року, коли ЄС підтвердив повагу до суверенітету Кіпру та запропонував Європейській комісії подати пропозиції щодо обмежувальних заходів.

У лютому 2020 року під санкції потрапили дві фізичні особи – член ради директорів турецької нафтовидобувної компанії TPAO Мехмет Акалин та її виконавчий директор Алі Намоглу. Відтоді санкції проти тих кілька разів продовжувалися.

Санкції передбачають заборону на в'їзд до ЄС та заморожування активів для фізичних осіб, а також заморожування активів для юридичних осіб. Крім того, фізичним та юридичним особам ЄС заборонено надавати кошти особам, включеним до санкційного списку.

"Європейський Союз збереже свою здатність запроваджувати цільові обмежувальні заходи щодо фізичних або юридичних осіб, відповідальних за несанкціоноване буріння вуглеводнів у Східному Середземномор'ї або причетних до такого буріння", – наголошують у Раді ЄС.

Рішення про продовження санкцій набуде чинності на наступний день після його опублікування в Офіційному журналі Європейського Союзу. Наголошується, що санкції можуть бути змінені в разі необхідності, якщо Рада ЄС вважатиме, що їхні цілі не були досягнуті.

Ще у 2020 році у зв'язку із санкціями Туреччина знову закликала ЄС та інші країни, залучені до ситуації у Східному Середземномор’ї "поважати її принципову позицію" та права турків-кіпріотів.

Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс заявив, що новий пакет санкцій Європейського Союзу передбачає покарання для Туреччини в разі, якщо вона допомагатиме Росії обходити обмеження.