Як Угода про асоціацію з ЄС допомагає Україні під час війни

Одна з найпоширеніших асоціацій з Європейським Союзом – це євробюрократія і неквапливі процедури прийняття рішень.

Саме тому стрімка й досить рішуча – попри тиск урядів-скептиків – відповідь ЄС на розв’язання РФ агресивної війни проти України для багатьох стала сюрпризом. 

Ініціатив підтримки та, відповідно, майданчиків для співпраці стає так багато, що виникає нагальне питання: а яку ж роль у співпраці України та ЄС воєнного часу відіграють довоєнні формати співпраці?

Про те, чи залишається Угода про асоціацію актуальною за наявності перспективи членства І як Поглиблена і всеохопна зона вільної торгівлі (ПВЗВТ) Україна-ЄС сприяє покращенню клімату для ведення бізнесу в Україні читайте в статті старшої викладачки кафедри міжнародних відносин НАУКМА Марини Рабінович Як повномасштабна війна змінила формати співпраці України та ЄС.

Як відомо, Угода про асоціацію Україна-ЄС містить амбітні плани щодо лібералізації торгівлі товарами, послугами, а також сфери державних закупівель. 

У квітні 2014 року, в розпал війни на сході України й за три роки до набуття чинності Угодою, Єврокомісія вже приймала рішення про тимчасове зниження або повне скасування тарифів на український експорт. Щорічна економія коштів для українських експортерів того часу становила близько 500 млн євро.

У 2022 році ЄС застосував схожий інструмент, але вже як доповнення до правил і норм торгової лібералізації в рамках Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ).

Значні обсяги експорту України до ЄС (у 2022 році його загальна вартість склала 24,1 млрд євро) і логістичні виклики, пов’язані з вторгненням, спонукали Україну та Євросоюз шукати засоби подальшого спрощення руху товарів. Серед них варто виокремити лібералізацію автоперевезень, угоди щодо якої було досягнуто у червні 2022 року.

Попри досить низький відсоток виконання Україною своїх зобов’язань за Угодою у сфері транспорту (агрегований показник за 2015-2022 роки становить 22%), певні виконані зобов’язання у транспортній сфері сприяли швидшій лібералізації руху (наприклад, щодо порядку перевезення небезпечних вантажів).

Досвід використання Угоди для адаптації співпраці України з ЄС під час війни є і в інших сферах.

Це, наприклад, завершення технічного етапу процесу взаємного визнання електронних підписів в Україні та ЄС у червні 2022 року. Взаємне визнання електронних підписів полегшить як отримання послуг громадянами України в ЄС, так і ведення бізнесу між контрагентами з України та Євросоюзу.

Триває лібералізація й у сфері телекомунікаційних послуг, яка також передбачена ПВЗВТ, що допомагає Україні та українцям у буквальному сенсі залишатися на зв’язку у воєнний час.

Одне з актуальних питань наразі: чи вимагає отриманий Україною в червні 2022 року статус країни-кандидата внесення змін до Угоди про асоціацію чи укладення нової угоди? Коротка відповідь – ні.

Статус кандидата радше є політичною надбудовою, яку Угода могла б теоретично включати від початку, якби держави-члени ЄС на той момент мали відповідну політичну волю.

Саме амбітність і деталізація Угоди (наприклад, у частині, яка стосується наближення законодавства України до норм права ЄС) є чинниками, які допоможуть Україні просуватися сходинками переговорів про членство.

Поряд із тісно пов’язаними процесами виконання Угоди про асоціацію та перемовин про майбутнє членство, відбудова зруйнованої інфраструктури стане важливим компонентом відносин Україна-ЄС у найближчий час.

Статус кандидата – безумовно, ключовий політичний важіль, за допомогою якого Євросоюз може впливати на виконання Україною її зобов’язань за Угодою та в рамках перемовин про членство.

Не менш важливим фінансовим важелем можуть стати й кошти на відбудову зруйнованих об’єктів інфраструктури, зокрема в контексті Зеленого курсу ЄС (ЄЗК). Основна ідея ЄЗК – перетворення Європи на кліматично нейтральний континент до 2050 року.

Таким чином, успішний проєкт відбудови України – який, на думку лідерів ЄС, може зайняти до 10 років, є як фінансовим важелем впливу ЄС на Україну, так і ініціативою, що вимагає синергії всіх існуючих форматів і секторів.

Без виконання Угоди про асоціацію, зокрема у сфері захисту довкілля, важко говорити про кліматично нейтральну відбудову й зелену енергетику.

Докладніше – у матеріалі Марини Рабінович Як повномасштабна війна змінила формати співпраці України та ЄС.