Масові протести, барикади та напади на журналістів і на місію ЄС – усе це нова реальність північної частини Косова, де живе сербська меншина.

Конфлікт між Сербією та частково визнаним Косовом, здається, впритул наблизився до гарячої фази. Невипадково українське МЗС вже рекомендує "утриматися від відвідання цього регіону Західних Балкан".

Такі розклади вимагають від ЄС та Сполучених Штатів зміни стратегії. 

Докладніше про конфлікт на Західних Балканах і про перспективи його вирішення за підтримки Заходу – у статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Сербія йде ва-банк: чому ультиматум Заходу може мати несподівані наслідки для союзника РФ.

Белград звинувачує Косово у використанні сили проти сербської меншини та демонструє готовність використати силу у відповідь.

Старт конфлікту дало рішення уряду Косова заборонити використання у країні сербських автономерів. Ця заборона мала набути чинності ще з 1 серпня. Проте гостра реакція сербської меншини та Белграда приводила до того, що Захід вмовляв Приштину перенести цей крок.

Спочатку на місяць, до 1 вересня, потім – ще на два місяці, а згодом стали просити відкласти нововведення місяців на десять, а точніше – до завершення війни в Україні.

В якийсь момент ці прохання відверто дістали Приштину. Зрештою, прем’єр Косова Альбін Курті заявив про готовність лише до часткового компромісу – остаточна заборона номерів буде перенесена на наступну весну, проте з 21 листопада за такі номери накладатимуть штраф у розмірі 150 євро.

Сербія очікувано не погодилася на такий компроміс. Партія "Сербський список", що представляє інтереси косовських сербів (і яка повністю орієнтується на партію президента Сербії), заявила про готовність розпочинати протести відразу після першого штрафу.

А коли цей ультиматум не спрацював, серби перейшли до дій. Свої мандати склали як депутати парламенту Косова від "Сербського списку" (щоправда, незабаром вони повернули туди своїх представників), так і муніципалітетів, де живе сербська меншина. А на додачу свої повноваження склали етнічні серби, що працювали у поліції Косова.

Цей тиск приніс частковий успіх Белграду.

Після втручання у справу Сполучених Штатів влада Косова вкотре погодилася на перенесення заборони сербських номерів. Компенсацією для них стало рішення ЄС нарешті погодити скасування віз – наразі Косово є єдиною з балканських країн, що не має безвізу з ЄС.

Проте зупинити конфронтацію це вже не могло.

На 18 грудня у Косові було заплановано проведення місцевих виборів у муніципалітетах, де депутати "Сербського списку" склали мандати. А оскільки ця партія відмовилася брати участь у перевиборах, то голосування могло привести до того, що мандати отримають представники інших сербських партій, наразі маргінальних, проте налаштованих не на конфлікт, а на співпрацю з владою Косова.

Тож завданням Сербії став зрив виборів на півночі Косова. В ситуації, коли у регіоні фактично немає поліції, це зробити нескладно. Почалися напади на виборчі дільниці, причому за участю колишніх поліцейських.

У відповідь уряд Косова заявляє про введення свого поліцейського спецназу на північ країни для захисту виборчих дільниць. Серед іншого було затримано одного з учасників нападів – експоліцейського Деяна Пантича.

Це призвело до нового спалаху протестів.

Одночасно вихідними стало відомо, що після консультацій із США влада Косова вкотре погодилася на поступки та переносить місцеві вибори на квітень наступного року.

Проте впливу на конфлікт це рішення вже не має.

У регіоні активно будують барикади, чути вибухи, невідомі атакують журналістів та навіть кинули світлошумову гранату в автомобіль цивільної місії EULEX.

Напад на місію EULEX, схоже, став переломним моментом для Заходу. Верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель вже заявив, що "косовські серби повинні негайно усунути барикади", а винні у нападах мають бути передані правосуддю.

І косовські серби, і Белград в один голос стверджують, що єдиний шлях зупинення протестів – згода на створення Асоціації сербських муніципалітетів. 

Та створювати ще одну Республіку Сербську (як у Боснії і Герцеговині) – але тепер у Косові – у ЄС явно не збираються.

З’являється все більш підстав говорити, що Захід відверто втомися йти на поступки Сербії та вмовляти її виконувати свої зобов’язання. В першу чергу – приєднання до санкцій проти РФ, як це зробили усі країни-кандидати у члени ЄС.

"Моментом істини" для Вучича може стати візит до Белграда радника Держдепу з особливих доручень Дерека Шоле, запланований на цей тиждень. 

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Сербія йде ва-банк: чому ультиматум Заходу може мати несподівані наслідки для союзника РФ.