Лідер Китаю Сі Цзіньпін в останні тижні доручив уряду налагодити тісніші економічні відносини з Росією, тоді як протягом дев’яти місяців повномасштабного російського вторгнення в Україну займав вичікувальну позицію.

Про це з посиланням на політичних радників Пекіна повідомила в середу газета The Wall Street Journal, пише "Європейська правда".

Наміри КНР передбачають збільшення китайського імпорту російської нафти, газу і сільськогосподарських товарів, посилення енергетичного партнерства в Арктиці та збільшення китайських інвестицій у російську інфраструктуру, як-то залізниці й порти.

Крім того, Росія та Китай здійснюють усе більше фінансових операцій у рублях та юанях, а не в євро чи доларах, що допомагає захистити обидві країни від можливих майбутніх санкцій Заходу та ввести китайську валюту в ширший обіг.

Крім того, російська сторона вже анонсувала можливий приїзд лідера КНР до Москви навесні 2023 року, що стане сороковою його зустріччю з президентом Росії Владіміром Путіним.

Рішення Сі поглибити економічну співпрацю Китаю та Росії WSJ називає "поворотом" у двосторонніх відносинах країн, які посилилися безпосередньо перед вторгненням РФ в Україну й були "поставлені на паузу" певний час після. Так, WSJ наводить слова Путіна на саміті Шанхайської організації співробітництва в узбецькому Самарканді, де той визнав наявність у Китаю "питань і стурбованостей" щодо війни в Україні.

Водночас ескалація війни в Україні останнім часом змушує Пекін дотримуватися більш збалансованої позиції, адже Китай все ще потребує західних технологій та тісних зв’язків з іншими іноземними державами, щоб конкурувати зі США.

Як уже повідомляла "Європейська правда", позиція Китаю щодо застосування ядерної зброї в Україні призвела до того, що на Заході загрозу ядерного удару вважають меншою, ніж було до того.

Читайте також: Примус до нейтралітету: 9 кроків, які мають стримати Китай від підтримки агресії РФ.