Чому після війни польсько-українські відносини мають перейти на якісно новий рівень

Результати нещодавнього опитування української громадської думки показали, що в Україні є попит на пізнавання польської культури і навіть є суспільний дозвіл на те, щоби процес мовної, ментальної та культурної дерусифікації та деімперіалізації України супроводжувався інтенсифікацією культурних зв'язків із Польщею.

Докладніше про це – у статті доктора історичних наук, заступника директора Центру діалогу ім. Юліуша Мерошевського (Варшава) Лукаша Адамського Більше Міцкевича: як війна змінила ставлення українців до культури та історії Польщі.

Високий рівень симпатій українців до Польщі та поляків був очевидний для кожного, хто зважено аналізував польсько-українські відносини ще до війни.

Після війни рівень симпатій ще більше зріс, сягнувши рекордних 86%, згідно з літнім опитуванням української соціологічної служби Info Sapiens та Центру Мерошевського, польської державної інституції, створеної законом Сейму для сприяння діалогу між поляками та українцями.

Разом з тим результати нового опитування Центру та Info Sapiens щодо ставлення українців до польської культуру, рівня обізнаності з нею, а також асоціацій з історією давньої Речі Посполитої, можуть стати певною несподіванкою.

Виявилося, що у рейтингу європейських країн, культура яких є найбільш привабливою для українців, перше місце посіла саме Польща з 43% спонтанних вказівок (респонденти могли вказати до п'яти країн). Лише за нею йшли англійська, німецька, французька чи італійська культури. Також у відповідях на запитання, який із сусідніх народів є найбільш близьким українцям, на першому місці опинилися поляки – 72%. На білорусів, які посіли друге місце, вказали 7%.

Відчуття культурної близькості до поляків було ще більш вираженим в областях історичної Волині, Поділля та Київщини (81% вказівок) і Галичини (91%), які кілька століть були пов'язані з Польщею.

Водночас частина опитаних українців задекларувала, що їхній інтерес до польської культури помітно зріс після початку війни.

Зважаючи на дискусію, що точиться в Україні, про ставлення до діячів російської культури дослідники поставили запитання про те, як українці сприйняли би ідею ввести до шкільної програми замість Александра Пушкіна твори великого польського поета епохи романтизму Адама Міцкевича. 

Він гостро критикував російську політичну систему, засуджував ставлення Західної Європи до Росії та був одним із перших аналітиків російського суспільства

Виявилося, що 69% українців підтримали б таку ідею (у Галичині за таку заміну висловилися понад 90%, а на Волині, Поділлі та Київщині – 75%).

Водночас опитування показало, що знання польської культури за межами Галичини є в кращому випадку помірним.

Хто українцям спонтанно спадає на думку, коли їх питають про поляків? Аж 51% не змогли назвати хоч одне ім'я.

До першої п'ятірки увійшли три польських президенти: Анджей Дуда (22%), Лех Качинський (7%) та Лех Валенса (5%).

Опитування мало також історичну складову – його результати надихають оптимізмом, якщо йдеться про історичний діалог.

Отже, терміни, пов'язані з давньою історією Польщі та України, такі як "Річ Посполита", "пан" чи "воєвода", навіть "шляхта", зазвичай викликають позитивні асоціації.

Показово також, що збудовані в ранньомодерну добу замки, палаци чи костели, що простягаються від Бугу до Дніпра, здебільшого розглядаються як частина спільної культурної спадщини поляків та українців (61%), тоді як респонденти, які вказували на одну націю: поляків (11%) чи українців (15%), були в явній меншості.

Однак процес інтерналізації спадщини Речі Посполитої наразі не проявився у ставленні до латиниці, яка, зрештою, досить часто використовувалася для написання української мови на Правобережній Україні у XIX столітті, хоча кирилиця і тоді була пріоритетною.

З пропозицією частини українських інтелектуалів про те, аби за прикладом Сербії в Україні були дві державні абетки – на основі кирилиці та латиниці, погодилися 21% опитаних, а ще 4% висловилися взагалі за відмову від кирилиці.

Прикметно, однак, що прихильників часткової латинізації української мови було дещо більше серед молоді та в Галичині.

Які висновки дослідження? Один з них очевидний. Серед українців існує величезний попит на пізнавання польської культури і водночас побутує переконання у необхідності не лише мовної, але й культурної дерусифікації України.

Докладніше – у матеріалі Лукаша Адамського Більше Міцкевича: як війна змінила ставлення українців до культури та історії Польщі.