Черговим етапом фінансового обмеження Росії стало введення цінової стелі на російську нафту. Цей крок має посилити ефект від раніше введеної заборони на експорт нафти та нафтопродуктів до ЄС.

Про те, наскільки потужним стане цей "подвійний" удар по російській економіці читайте в колонці голови департаменту групи ICU з корпоративного аналізу Олександра Мартиненка Найпотужніші, проте недостатні: який ефект матимуть нові нафтові санкції ЄС.

Від 5 грудня набрала чинності нафтова частина шостого пакета санкцій, згідно з якою забороняється морський імпорт російської нафти до ЄС.

Тимчасовим винятком є Болгарія – вона може продовжувати такий імпорт до кінця 2024 року.

Автор колонки також нагадує, що компаніям країн G7, ЄС і Австралії забороняється надавати посередницькі послуги пов’язані з постачанням російської нафти до будь-якої країни світу, включаючи перевезення і страхування. Проте якщо ціна нафти не перевищує $60 за барель, доступ до послуг залишається відкритим – і це вже умова восьмого санкційного пакета, який був погоджений минулого тижня.

Восьмий пакет також передбачає коригувальний механізм, який можуть застосувати для утримання стелі на рівні 5% нижче ринкової ціни.

"Вочевидь, нинішня стеля у $60 – це не той рівень, здатний заподіяти відчутної шкоди російській економіці.

В останні тижні найбільш розповсюджена російська нафтова марка Urals торгувалася якраз близько цього рівня, а іноді навіть і на $10 нижче.

Між тим у трирічному проєкті державного бюджету, який зараз знаходиться на розгляді в російській Держдумі, саме ціна експортної нафти в $60 розглядається як комфортний сценарій з прийнятним бюджетним дефіцитом", – зазначає Олександр Мартиненко.

Остаточна ж реакція Кремля на введення стелі залишається під великим питанням, додає експерт. 

За його словами, російська риторика в останній час стає більш помірною, і все більший акцент ставиться на ігнорування цінової стелі. Нинішній рівень стелі вкупі з поточними ринковими котируваннями дозволяє дотримуватися такої позиції і водночас продовжувати тактику залякування.

"Слід зазначити, що РФ не зможе повністю замінити європейських покупців на азіатських – там такі великі обсяги нафти і нафтопродуктів просто не потрібні. А ті ж додаткові обсяги, які таки вдалося продати, стали можливі лише ціною значних дисконтів до таких визнаних котирувань як Brent.

Саме на жорсткіші вимоги дисконтів від країн, що розвиваються, і може розраховувати Захід у своїх намаганнях підірвати експортні заробітки РФ.

Однак тут теж існує велика невизначеність щодо подальшої поведінки третіх країн", – пише у колонці голова департаменту групи ICU з корпоративного аналізу.

Нафтовим ринком ширяться чутки, зазначає Мартиненко, що Росія тишком збирає численний танкерний флот для тіньових перевезень нафти, а також планує забезпечити страхування силами власних компаній. Західний бізнес займав левову частку ринку страхування нафтових перевезень, а спроможність інших компаній заповнити пусту нішу залишається невідомою.

Також під питанням бажання власників танкерів співпрацювати з РФ і тим самим йти на конфлікт з Заходом.

Отже, наразі Заходу більше вдається утримувати хиткий баланс на ринку нафти, аніж підірвати здатність РФ фінансувати нафтодоларами війну, резюмує експерт.

Більше – у колонці Олександра Мартиненка Найпотужніші, проте недостатні: який ефект матимуть нові нафтові санкції ЄС.