Останнім часом у ЗМІ все частіше почали зустрічатися згадки про ініціативу "Відкриті Балкани".

Про те, що стоїть за ініціативою "Відкриті Балкани" і чому ЄС та США підтримують її, але з величезною обережністю, читайте в статті тимчасового повіреного у справах України в Боснії і Герцеговині (2018 рік) Володимира Цибульника Відкриті Балкани: чому інтеграційна ініціатива Сербії розколола регіон.

На перший погляд, "Відкриті Балкани" майже нічім не відрізняються від інших ініціатив, проєктів, декларацій, платформ, форумів, створених у контексті інтеграції балканського регіону в ЄС.

Чинні керівники країн Західних Балкан (Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Північної Македонії, Сербії, Чорногорії) мріяли увійти в історію як лідери, які привели країну в ЄС.

Проте донедавна здавалося, що ЄС вже втратив інтерес до розширення, а обіцянки прийняти до свого складу країни Західних Балкан ніхто не збирається виконувати. Це призвело до поширення євроскептичних настроїв в усіх без винятку балканських країнах – де більшою мірою, а де меншою.

І от тоді президент Сербії Александар Вучич запропонував свою, балканську ініціативу, яка отримала назву "міні-Шенген".

Він презентував її на зустрічі з прем’єр-міністрами Албанії Еді Рамою та Північної Македонії Зораном Заєвим в листопаді 2019 року в македонському місті Охрид. В ролі спостерігачів на ній були присутні високопосадовці БіГ та Чорногорії.  

Ініціатива направлена на посилення економічних взаємовідносин та інтеграції.

А для цього було вирішено забезпечити взаємні поїздки громадян на підставі внутрішніх документів, підготувати єдиний дозвіл на працевлаштування та скоротити митні формальності для вантажного транспорту.

Наступний крок відбувся у липні 2021 року у Скоп’є, де "батьки-фундатори" ВБ вирішили піти далі, підписавши декілька угод з метою формування регіонального ринку торгівлі та робочої сили, а також регламентувати надання допомоги одне одному під час надзвичайних ситуацій.

Як і раніше, ініціатори постійно акцентували на тому, що ВБ не є альтернативою руху до ЄС.

Замість напівформальної назви "міні-Шенген" ініціатива отримала офіційну – "Відкриті Балкани".

Але попри багато розмов, нова балканська ініціатива так і залишилися половинчастою – три країни, які не бачили сенсу в "міні-Шенгені", не побачили його і у "Відкритих Балканах". Йдеться про Боснію і Герцеговину, Косово та Чорногорію. 

Очікувано проєкт ВБ викликав здивування у низки політиків та експертів регіону, ЄС та США.  

Президент Чорногорії Міло Джуканович чітко визначив позицію "неприєднаних": маємо дуже добру ініціативу Берлінського процесу, і тому наполягаємо на більш ефективній співпраці в його рамках.

Берлінський процес став "дорожньою картою" євроінтеграції Західних Балкан, яка передбачала створення єдиного регіонального торговельного та митного ринків, спрощення умов перетину кордонів, взаємне визнання документів про освіту та багато чого іншого.

Процес його імплементації не був дуже швидким та ефективним, а з наближенням відставки Меркель цей амбітний проєкт став затухати. Проте Євросоюз і досі підтримує його, в тому числі фінансово.

Триває дискусія навколо питання, чи не є ВБ замаскованою підміною євроінтеграції.

Згадаймо, "Відкриті Балкани" та його прообраз "міні-Шенген" з’явилися, коли в регіоні набирав силу євроскептицизм, а деякі країни ЄС були проти розширення Євросоюзу за рахунок західнобалканських країн.

Можливо, тому і пролунало від США застереження, що вони відкличуть підтримку ВБ, якщо не будуть виконані дві умови:

– ініціатива не повинна суперечити євроінтеграції країн Західних Балкан та наближенню їх до ЄС;

– усі країни регіону приєднаються до ініціативи.

Обережні і в Євросоюзі.

Проте ця ініціатива вже призвела до скандалу в Чорногорії. У країні, яка займає офіціально сформульовану негативну позицію щодо приєднання до ВБ.

Докладніше – у статті Володимира Цибульника Відкриті Балкани: чому інтеграційна ініціатива Сербії розколола регіон.