18 млрд євро макрофінансової допомоги будуть спрямовані "на виживання країни" та, за домовленістю з ЄС, не повинні витрачатись на сфери оборони і безпеки.

Про це розповіла віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, йдеться у статті "Європейської правди".

"Кошти макрофінансової допомоги спрямовуються в загальний фонд бюджету, звідки фінансуються усі витрати. Однак у нас є домовленість з ЄС, і ми її дотримуємося, що їхні кошти йдуть на гуманітарні потреби і не витрачаються на фінансування сфер безпеки і оборони", - заявила Стефанішина.

Як йдеться у статті, це обмеження доволі штучне, адже гроші ЄС надходять у "спільний котел", з якого потім фінансується все, включно з армією. Однак західні партнери вважають, що висуваючи навіть формальну вимогу вони відмежовуються від участі у війні України проти Росії. 

Віцепрем’єрка сподівається, що Україна отримає 18 млрд євро у повному обсязі. 

"Одним із наших головних аргументів (у переговорах з Єврокомісією. - Ред.) було те, що це кошти на виживання країни", - пояснила вона, додавши, утім, що після невдалого досвіду 2022 року неможливо виключити появу проблем. 

"Але Єврокомісія також навчилася на цьому досвіді", - додала Стефанішина.

Домовленості Києва та Брюсселя передбачають, що перший транш у 3 млрд євро буде здійснений безумовно. У Києві розраховує отримати ці гроші в січні. 

Наступні 15 млрд євро Київ отримуватиме лише за виконання узятих зобов’язань. У разі відкату якоїсь із ключових реформ у майбутньому Україна ризикує втратити право на безвідсотковий кредит – за меморандумом у цьому разі ЄС має зупинити "відсоткову субсидію".

Деталі політичних умов, висунутих ЄС, читайте у статті: Порятунок в обмін на реформи: за яких умов Київ отримає гроші ЄС та США у 2023 році.