Європейський суд з прав людини виніс рішення за позовом німецького видавця, якого після критичної статті про німецьку політикиню через суд зобов’язали опублікувати її відповідь на твердження, які там висловлювалися.

Про це повідомляє "Європейська правда".

Стаття вийшла у Die Welt ще у 2013 році та стосувалася виконавчої директорки "Лівих" (die Linke) та її зв’язків з правлячою партією колишньої НДР, у тому числі спецслужбою "Штазі". 

Die Welt друкується видавництвом Axel Springer SE. У жовтні 2013 року у виданні вийшла стаття "Пані від Штазі поруч з Грегором Гізі". На той час Гізі був депутатом Бундестагу та лідером "Лівих". У статті йшлося про те, що виконавча директорка партії K. була агенткою "Штазі", а також згадувалося зникнення активів комуністичної партії у східній Німеччині (SED) після падіння комуністичного режиму. 

Після публікації юрист K. звернувся з вимогою опублікувати її колонку-відповідь на статтю, де політикиня наполягає, що ніяк не причетна до зникнення активів SED. Коли газета відмовилася, політикиня звернулася з позовом до земельного суду Берліна. Позов відхилили з міркувань, що у статті не стверджувалося, що вона якось причетна до зникнення активів, а те, що статтю опосередковано можуть інтерпретувати таким чином, не потребує спростувань. Проте після цього апеляційний суд прийняв позов до розгляду та зобов’язав видавця опублікувати відповідь. Видавництво зауважувало, що такі вимоги з’явилися вже після публікації, але на етапі підготовки статті К. відмовилася відповідати на запитання щодо зникнення активів. 

Після цього відбулося ще одне коло позовів, за підсумками яких апеляційний суд знову зобов’язав видання опублікувати її відповідь, на підставі, що вона теж має право висловитися на свій захист - хоча й відхилили вимогу політикині про те, що відповідь має бути на першій шпальті.  

Врешті у лютому 2014 року Die Welt виконала це рішення суду, а видавець звернувся до ЄСПЛ щодо порушення свободи слова. Заявка надійшла до суду у 2018 році.

За результатами розгляду ЄСПЛ дійшов висновку, що порушення ст. 10 Конвенції не відбулося і втручання у свободу преси у цьому випадку мало юридичне підґрунтя і мало на меті дати можливість К. захистити свою репутацію. ЄСПЛ погодився з тим, як апеляційний суд проаналізував зміст статті для аргументації рішення. У ЄСПЛ також вирішили, що відмови К. відповідати на запитання журналістів на етапі підготовки статті не є аргументом для того, щоб не давати їй слово згодом. 

"Суд вирішив, що Апеляційний суд Німеччини належно врахував принципи та критерії, закладені у прецедентній практиці суду, для балансування права на повагу до приватного життя та права на свободу слова", - зазначають у комюніке ЄСПЛ.