Як Швейцарія намагається уникнути конфіскації російських активів
Понеділок, 23 січня 2023, 11:47
Російська агресія проти України стала викликом навіть для історично нейтральних держав. Швейцарія, статус якої завжди був стандартом нейтралітету, рішуче засудила дії РФ та заморозила майже $8 млрд російських активів, які перебувають під її юрисдикцією.
Проте досі активізації в питанні конфіскації російських активів з боку Швейцарії не спостерігається.
Уряд альпійської країни відверто визнає, що такий крок стане потужним ударом для швейцарських банків, а тому прийняття такого рішення потребуватиме детального обговорення – аж до проведення референдуму, йдеться у статті аналітикині Центру Дністрянського Софії Косаревич та директора Центру Дністрянського Івана Городиського Тиха гавань: чому Швейцарія зволікає із кроками для конфіскації російських активів.
Швейцарія історично є одним із глобальних фінансових центрів та "тихою гаванню" для активів з різних країн, зокрема російського походження.
Станом на березень 2022 року Асоціація банкірів Швейцарії оцінювала обсяг активів російських клієнтів у швейцарських банках у $160 млрд. Ця цифра стосується лише фінансових, банківських активів, власниками яких є громадяни РФ.
Від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Швейцарія вжила заходів, які помітно дисонують з її давньою політикою нейтралітету. Зокрема, країна долучилася до режиму санкцій та помітно активізувала роботу з ідентифікації та замороження російських приватних активів.
Проте подальші кроки в напрямку конфіскації цих активів наштовхнулися на політичний та юридичний опір. Починаючи з літа, швейцарське вище політичне керівництво почало активніше говорити про конфіскацію російських активів як про негативне явище.
Головною перешкодою для конфіскації російських активів у Швейцарії є відсутність спеціального механізму, який би дозволив провести її у зв’язку із російською агресією та на користь України.
Від початку російської агресії у Швейцарії не було ані розглянуто, ані прийнято жодного документа, який би був спрямований на створення спеціального механізму конфіскації російських активів як покарання за агресію проти України.
І хоча під час Всесвітнього економічного форуму в травні минулого року міністр закордонних справ Ігнаціо Кассіс, який на той момент виконував обов'язки президента Федеральної ради Швейцарії, заявив, що конфіскація є глобальним питанням, і Швейцарія оголосить свою позицію у відповідний час, а на нинішньому Давосі сказав, що не виключає такої можливості, однак конкретних ініціатив у Швейцарії так і не було створено.
Відповідно, конфіскація можлива лише в рамках кримінальних проваджень у разі доведення, що власники майна скоїли або були причетні до скоєння злочинів.
Також закон "Про іноземні незаконні активи" 2016 року дозволяє заморожувати, конфіскувати та повертати в країну походження активи лише іноземних чиновників, отримані в результаті здійснення корупційної діяльності. Однак ці процедури потребують значного періоду часу, ресурсів для проведення слідства та повинні бути доведені в суді.
Зрештою, у влади залишається цілком реальний і "дуже швейцарський" спосіб заховати проблему - винести це питання на загальнонаціональний референдум. Про таку необхідність вже заявив Ігнаціо Кассіс.
Така позиція уряду Швейцарії має цілком очевидне пояснення - замороження десятків мільярдів активів російських олігархів на рахунках швейцарських банків, тим більше їхній арешт та конфіскація, серйозно вплине на фінансовий сектор країни.
Швейцарія, знаменита своєю банківською системою, не в захваті від використання приватної власності в політичних цілях.
Насправді в історії Швейцарії уже був досвід вилучення активів, які належали іншій державі.
У 1946 році Швейцарія підписала так звану Вашингтонську угоду, згідно з якою вона передала союзникам німецьких активів на суму 250 млн франків, а згодом додатково виплатила ще 121,5 млн франків, що за сучасним курсом становить $1,28 млрд.
Тоді це стало результатом тиску держав-переможниць, введення санкцій проти самої Швейцарії та ледь не призвело до міжнародної ізоляції країни.
Докладніше – у матеріалі Софії Косаревич та Івана Городиського Тиха гавань: чому Швейцарія зволікає із кроками для конфіскації російських активів.