Як Швейцарія намагається уникнути конфіскації російських активів
Російська агресія проти України стала викликом навіть для історично нейтральних держав. Швейцарія, статус якої завжди був стандартом нейтралітету, рішуче засудила дії РФ та заморозила майже $8 млрд російських активів, які перебувають під її юрисдикцією.
Проте досі активізації в питанні конфіскації російських активів з боку Швейцарії не спостерігається.
Уряд альпійської країни відверто визнає, що такий крок стане потужним ударом для швейцарських банків, а тому прийняття такого рішення потребуватиме детального обговорення – аж до проведення референдуму, йдеться у статті аналітикині Центру Дністрянського Софії Косаревич та директора Центру Дністрянського Івана Городиського Тиха гавань: чому Швейцарія зволікає із кроками для конфіскації російських активів.
Швейцарія історично є одним із глобальних фінансових центрів та "тихою гаванню" для активів з різних країн, зокрема російського походження.
Станом на березень 2022 року Асоціація банкірів Швейцарії оцінювала обсяг активів російських клієнтів у швейцарських банках у $160 млрд. Ця цифра стосується лише фінансових, банківських активів, власниками яких є громадяни РФ.
Від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Швейцарія вжила заходів, які помітно дисонують з її давньою політикою нейтралітету. Зокрема, країна долучилася до режиму санкцій та помітно активізувала роботу з ідентифікації та замороження російських приватних активів.
Проте подальші кроки в напрямку конфіскації цих активів наштовхнулися на політичний та юридичний опір. Починаючи з літа, швейцарське вище політичне керівництво почало активніше говорити про конфіскацію російських активів як про негативне явище.
Головною перешкодою для конфіскації російських активів у Швейцарії є відсутність спеціального механізму, який би дозволив провести її у зв’язку із російською агресією та на користь України.
Від початку російської агресії у Швейцарії не було ані розглянуто, ані прийнято жодного документа, який би був спрямований на створення спеціального механізму конфіскації російських активів як покарання за агресію проти України.
І хоча під час Всесвітнього економічного форуму в травні минулого року міністр закордонних справ Ігнаціо Кассіс, який на той момент виконував обов'язки президента Федеральної ради Швейцарії, заявив, що конфіскація є глобальним питанням, і Швейцарія оголосить свою позицію у відповідний час, а на нинішньому Давосі сказав, що не виключає такої можливості, однак конкретних ініціатив у Швейцарії так і не було створено.
Відповідно, конфіскація можлива лише в рамках кримінальних проваджень у разі доведення, що власники майна скоїли або були причетні до скоєння злочинів.
Також закон "Про іноземні незаконні активи" 2016 року дозволяє заморожувати, конфіскувати та повертати в країну походження активи лише іноземних чиновників, отримані в результаті здійснення корупційної діяльності. Однак ці процедури потребують значного періоду часу, ресурсів для проведення слідства та повинні бути доведені в суді.
Зрештою, у влади залишається цілком реальний і "дуже швейцарський" спосіб заховати проблему - винести це питання на загальнонаціональний референдум. Про таку необхідність вже заявив Ігнаціо Кассіс.
Така позиція уряду Швейцарії має цілком очевидне пояснення - замороження десятків мільярдів активів російських олігархів на рахунках швейцарських банків, тим більше їхній арешт та конфіскація, серйозно вплине на фінансовий сектор країни.
Швейцарія, знаменита своєю банківською системою, не в захваті від використання приватної власності в політичних цілях.
Насправді в історії Швейцарії уже був досвід вилучення активів, які належали іншій державі.
У 1946 році Швейцарія підписала так звану Вашингтонську угоду, згідно з якою вона передала союзникам німецьких активів на суму 250 млн франків, а згодом додатково виплатила ще 121,5 млн франків, що за сучасним курсом становить $1,28 млрд.
Тоді це стало результатом тиску держав-переможниць, введення санкцій проти самої Швейцарії та ледь не призвело до міжнародної ізоляції країни.
Докладніше – у матеріалі Софії Косаревич та Івана Городиського Тиха гавань: чому Швейцарія зволікає із кроками для конфіскації російських активів.