Наприкінці минулого тижня Європейський парламент (ЄП) ухвалив рішення, яке за розвитком подій лишилося майже не поміченим в Україні, хоча воно є дуже важливим. Йдеться про річний звіт Європарламенту про втілення спільної зовнішньої та безпекової політики.

Рішення дає дороговказ політиці ЄС щодо завершення війни без компромісів для України, і за великим рахунком ці позиції збігаються з чинною політикою ЄС. Воно визнає і детально описує кризу у відносинах ЄС з Китаєм, які наближаються до протистояння. Пояснює, якою є можливість для деокупації Молдови та Грузії.

Про це та інше детально – в аналізі редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Від покарання РФ до конфлікту з друзями України: великий огляд зовнішньої політики Євросоюзу.

Європарламент здавна має імідж органу, який дуже притомний у оцінці реальності і у своєму ставленні до України. Тому нічого дивного, що у зовнішньополітичному та безпековому огляді ситуації у світі в 2023 році головна увага присвячена ключовому завданню, що стоїть перед світом: як досягти перемоги України у війні та яким має бути покарання для агресивної Росії.

ЄП називає речі своїми іменами, без жодних юридичних "петлянь", та констатує, що Росія скоїла воєнні злочини проти України, а до того ж "виступає з ядерними погрозами", що змінюють реальність у світі.

Покарання РФ не має обмежитися воєнною перемогою України.

Зокрема, Європарламент закликає до створення спецтрибуналу для покарання військового та політичного керівництва РФ за злочин агресії. Окрім цього, мають продовжитися розслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності та злочину геноциду в Міжнародному кримінальному суді.

Також підкреслюється, що Росія повинна буде відшкодувати всі збитки та руйнування, які вона спричинила в Україні. ЄС повинен мати провідну роль у багатосторонньому механізмі примусового стягнення та виплати російських репарацій Україні, наполягають депутати.

Одне з найголовніших положень документа, яке стосується нашої держави, каже: перемога станеться лише тоді, коли Україна "відновить ефективний контроль над усією своєю територією в межах міжнародно визнаних кордонів".

Дуже добре, що розуміння цього стало домінуючим серед депутатів, обраних у державах ЄС.

Та на окрему увагу заслуговує те, що європарламентарі підкреслюють: Росії не можна лишати також інші окуповані території.

Зараз – історичне вікно для деокупації Молдови, Грузії, а також завершення гібридної окупації Білорусі.

До речі, документ визнає минулі помилки Європи – зокрема те, що ЄС не використав усі важелі, щоб відреагувати на окупацію територій України у 2014 році та напад на Грузію.

Чіткого рецепту деокупації документ, утім, не містить – і це правильно, бо рішення дуже залежатимуть від розвитку подій.

Але одним із важелів, які використає ЄС, має стати європейська інтеграція.

Розширенню ЄС також присвячений значний блок рішення.

Європарламент вже виступає за відкриття переговорів про вступ, а Європейська рада ще дозріває до цього кроку. 

Причому заклик ЄП до прискорення вступу країн-кандидатів стосується не лише України, а й інших держав, включно із державами Західних Балкан. Це, до речі, відбувається вже зараз – читайте деталі в інтерв’ю посла України.

Але проросійська Сербія не має пропетляти і не зможе всидіти на двох стільцях.

Євросоюз має зберігати "політику батога", вважають депутати: подальші розділи переговорів мають бути відкриті лише тоді, коли Сербія доведе відданість реформам у сферах демократії та верховенства права і продемонструє повну узгодженість із зовнішньою політикою ЄС.

А тепер – чи не найрезонансніше положення. У Європарламенті абсолютною більшістю голосів закликали розслідувати звинувачення проти комісара Олівера Варгеї, призначеного за квотою Угорщини. Він, за підозрою депутатів, діє недоброчесно і упереджено щодо держав-кандидатів, зокрема допомагаючи другові проросійської Угорщини, сербському урядові.

У документі також наводиться комплексний огляд зовнішньої політики Євросоюзу із фокусом на ключові країни та регіони, і деякі з них заслуговують на окрему увагу.

Рішення Європарламенту поставило крапку у визначенні Китаю як економічного конкурента та "системного суперника ЄС", який займає "фактично проросійською позицію щодо агресивної війни Росії проти України". Крім того, парламент констатував, що РФ та Китай діють спільно, коли намагаються підірвати заснований на правилах світовий порядок.

У рішенні Європарламенту зазначені дві держави, що набувають негативного статусу просто зараз, цей процес саме відбувається. Це – азійський Катар та північноафриканське Марокко.

Європарламент розуміє: майбутнє Європи зараз створюється в Україні. "Лише остаточна перемога України над Росією захистить світовий порядок та утримає інших агресивних акторів від ведення загарбницьких війн", – наголошує текст рішення.

Однак ЄС потребує не лише поразки Росії.

Надважливою проблемою, яка формує ситуацію в ЄС і яка має бути вирішена, є нинішня система ухвалення рішень у Євросоюзі, за якою усі зовнішньополітичні рішення потребують консенсусу, тобто можуть бути заветовані навіть однією із 27 країн-членів ЄС.

Тому Європарламент наполегливо рекомендує розпочати процес зміни цього правила.

Докладніше – у матеріалі Сергія Сидоренка Від покарання РФ до конфлікту з друзями України: великий огляд зовнішньої політики Євросоюзу.