Після тривалої паузи в Ірані нарешті підтвердили: країна отримає від Росії великий пакет військової допомоги, більшу частину якого Тегеран очікує найближчим часом – перші поставки заплановані до 21 березня.

Серед іншого, Іран розраховує отримати винищувачі Су-35 – найкраще, що виготовляє РФ. І хоча в Тегерані не уточнюють кількість літаків, раніше ізраїльські ЗМІ, посилаючись на свої дані, вказували, що може йтися про 24 винищувачі.

Отримання Іраном літаків Су-35 може серйозно порушити регіональний баланс сил, що матиме далекосяжні наслідки для всього регіону, йдеться у статті експертки Центру близькосхідних досліджень Віри Константинової Російська зброя для Ірану: які нові ризики створює поглиблення "альянсу ізгоїв".

Протягом останнього року Іран і Росія демонстративно повідомляють про поглиблення співпраці в різних сферах. Між двома країнами-ізгоями було підписано низку важливих угод, спрямованих на посилення торговельно-економічної, логістичної, енергетичної та військової співпраці.

Росія активно використовує іранський досвід обходу санкцій, натомість надаючи кредити Ірану.

Помітними є кроки з об'єднання зусиль на тлі економічної кризи в обох країнах, що поглиблюється: девальвація національних валют, відтік капіталу, замикання на конкретних малоємних ринках збуту тощо.

На тлі динаміки, що посилилася в таких класичних сферах, як енергетика, експортування нафти з Ірану тощо, тіньовий IT-сектор, який заробляє на кібератаках і майнінгу криптовалют, також став одним із перспективних галузей для розвитку співпраці.

Ба більше, Росія та Іран обговорюють можливість створити нову одиницю обліку – токен Затоки, реанімувати декілька інфраструктурних проєктів, зокрема міжнародний транспортний коридор "Північ-Південь".

Не стало винятком і військово-технічне співробітництво.

Росія хоче отримати балістичні ракети від Ірану для продовження війни з Україною.

А на додачу склалися умови для випробування зброї іранського виробництва на полі бою, що може посилити позиції іранського оборонпрому.

Перебуваючи під санкційним тиском, протягом багатьох років Іран не міг оновити авіапарк через міжнародні санкції, тоді як потенційні супротивники в регіоні проводили закупівлі новітніх винищувачів західного виробництва.

Як підсумок, у регіоні у сфері авіації склався дисбаланс не на користь Ірану.

З точки зору регіональної безпеки постачання Су-35 навряд чи у заявленому обсязі кардинально змінить баланс сил у регіоні на користь Ірану.

Водночас для того, щоби продовжувати створювати проблеми для регіону, нинішніх спроможностей Ірану цілком достатньо.

Найбільше занепокоєння викликає можливість постачання систем протиповітряної оборони С-400, що може створити додаткові перешкоди для Ізраїлю у частині ліквідації іранської ядерної загрози, а також, завдяки російському фінансуванню – розширення іранського виробництва ракет і безпілотників, які завдаватимуть ударів по ізраїльській території руками терористичних організацій.

Формування альянсу підсанкційних країн-дестабілізаторів фактично відбулося.

Поглиблення співпраці Ірану і Росії несе прямі загрози для України. Ймовірність розширення постачання за рахунок надання балістичних ракет та інших засобів ураження вже поставила під загрозу дипломатичні відносини між Україною та Іраном.

Минулого року реакція української сторони була однозначною – постачання балістичних ракет було визначено як "червоні лінії" і воно матиме конкретні негативні наслідки. 

Проте можливість отримання нової авіаційної техніки та ППО може змінити настрої Тегерана, що є тривожним сигналом для Києва. 

Повністю зупинити поглиблення співпраці між Іраном і Росією наразі не видається можливим, а от створити умови для повної політичної та економічної ізоляції двох режимів – завдання, яке можливо виконати за умови підтримки ключових країн з інших регіонів.

Тим паче, що подальший розвиток партнерських зв’язків з Росією дозволить Ірану посилити свою дестабілізаційну активність, зокрема у веденні проксі-війн проти регіональних та глобальних супротивників.

Більше – у матеріалі Віри Константинової Російська зброя для Ірану: які нові ризики створює поглиблення "альянсу ізгоїв".