Ще задовго до початку повномасштабного вторгнення РФ Таллінн зайняв однозначну позицію на підтримку України.

А зараз ця балтійська країна несподівано може надати поштовх глобальному процесу конфіскації російських активів. Естонія має всі шанси стати першою країною світу, яка передасть Україні кошти від продажу конфіскованих активів РФ. 

Про те, чи стане цей крок прикладом для інших країн і чи не призведе він до конфлікту між естонським та загальноєвропейським законодавством, читайте в статті аналітикині Центру Дністрянського Софії Косаревич, а також директора Центру Дністрянського Івана Городиського Естонський прецедент: як Таллінн першим у світі готується до конфіскації активів РФ.

Після початку повномасштабного вторгнення Естонія зайняла проактивну позицію й у питанні долі заморожених активів РФ.

Так, у травні 2022 року Естонія разом із Латвією, Литвою та Словаччиною закликала використати російські заморожені активи – як державні, так і підсанкційних олігархів – для відновлення України.

У декларації країни ЄС та інші держави закликали "запровадити міжнародний механізм компенсації за війну, використовуючи російські активи для фінансування відновлення України".

2023 рік почався з неочікуваної заяви представника МЗС Естонії Мікаеля Тамма про намір розробити юридичний план конфіскації російських активів до кінця січня цього року. Ймовірно, робота в цьому напрямку велася задовго до офіційних заяв, оскільки про завдання міністрам уряду прем’єрки Каї Каллас оголосили ще у грудні 2022 року.

Ця ініціатива уряду Естонії має усі шанси знайти підтримку в естонському парламенті – Рійгікогу. Адже чітку проукраїнську позицію там декларують як парламентська більшість, так і опозиція.

Наразі невідомий ані зміст естонського законодавства, ані ті інструменти, які передбачається впровадити.

Проте цінність естонського досвіду конфіскації російських активів може бути більшою, ніж здається.

Рішення та досвід Естонії як першопрохідця матиме важливе практичне значення для всього подальшого процесу роботи з російськими активами і, можливо, стануть модельними для інших держав-членів ЄС швидше, аніж відповідні проєкти розроблять у Брюсселі.

Разом із тим, членство в ЄС створює і певні обмеження для Таллінна в питанні конфіскації активів РФ. 

Хоча офіційний Брюссель і привітав зусилля Естонії на шляху до конфіскації російських активів, однак попросив не поспішати з їх впровадженням. Речник Єврокомісії з питань юстиції Крістіан Віганд публічно закликав почекати із законодавством щодо конфіскації іноземних активів для того, щоб естонське законодавство відповідало майбутнім нормативним документам ЄС з цього питання. 

Побоювання Єврокомісії можуть бути пов’язані з ризиками потенційного конфлікту між естонським і загальноєвропейським законодавством.

Та якщо дії Естонії будуть успішними, це запустить процес реальної конфіскації російських активів, що може відкрити для України можливість отримання сум, які в десять разів перевищують естонське ВВП.

Докладніше – у матеріалі Софії Косаревич та Івана Городиського Естонський прецедент: як Таллінн першим у світі готується до конфіскації активів РФ.