Цього тижня, 3 лютого, у Києві відбудеться саміт Україна-ЄС. За задумом, він має стати непересічною подією. 

Напередодні зустрічі відбудуться консультації між Європейською комісією та українським урядом. Лідери після зустрічі письмово підтвердять, що "майбутнє України та її громадян пов'язане з Європейським Союзом".

До видання EURACTIV, партнера ЄвроПравди у Брюсселі, потрапив проєкт підсумкових документів саміту. Які документи збираються підписувати сторони і яких заяв слід очікувати від Євросоюзу читайте в статті журналістки EURACTIV Александри Бжозовскі Україну не готують до прориву: як саміт у Києві оголив розбіжності щодо розширення ЄС.

"ЄС визнає значний прогрес України за останні місяці щодо досягнення цілей, що лежать в основі її статусу кандидата на членство в ЄС, вітає зусилля України з проведення реформ у такі складні часи і закликає країну продовжувати йти цим шляхом і виконати умови, зазначені у висновку Комісії щодо її заявки на членство, щоби просунутися на шляху до майбутнього членства в ЄС", – йдеться у проєкті комюніке в його нинішньому вигляді.

І хоча Київ прагнув би побачити амбітніші формулювання – навіть ця фраза ще може змінитися на обережнішу. Фінальне рішення саміту ще не затверджене. За даними джерел, його мають узгодити у Брюсселі на зустрічі послів держав-членів ЄС до кінця дня 31 січня.

Дипломати підкреслюють, що саміт у Києві має особливу мету: він, серед іншого, буде присвячений управлінню очікуваннями з боку України.

Як розповіли EURACTIV чотири європейських дипломати, протягом останніх тижнів між країнами-членами ЄС точилися суперечки щодо того, як рішення згадає про перспективу членства України в ЄС.

Польща, три країни Балтії та Україна наполягають на формулюванні, яке дасть Києву сигнал зрозуміти, що його заявка на членство може бути прискорена. Але, серед членів ЄС виявилися противники цього, і їхній опір подолати наразі не вдалося.

У червні 2022 року Єврокомісія рекомендувала надати Україні статус кандидата на вступ до ЄС, додавши до рішення рекомендації, виконання яких має переконати Євросоюз, що рішення про статус кандидата було правильним.

Серед цих рекомендацій – ухвалення законодавства про конкурсний відбір суддів Конституційного суду, про посилення боротьби з корупцією, гармонізацію регулювання медіаринку з аудіовізуальною директивою ЄС, а також зміни у сфері захисту національних меншин.

Український уряд у 2022 році наполегливо проводив реформи, а від топ-посадовців лунали заяви-сподівання, що тепер, зважаючи на прогрес, Україна має перейти на наступний етап – почати переговори щодо членства. Прем’єр Денис Шмигаль навіть зважився на прогноз, що Україна зможе успішно завершити переговори щодо вступу лише за два роки.

Але насправді перспектива приєднання України до ЄС залишається віддаленою.

Ідеї держав, що налаштовані допомогти рухові України до членства, зіштовхнулися з опором більш скептично налаштованих держав-членів, зокрема Франції, Німеччини, Іспанії, Нідерландів, Португалії, Данії та Бельгії.

Президент Франції Еммануель Макрон торік заявляв навіть, що можуть пройти "десятиліття", перш ніж Україна зможе приєднатися до ЄС. 

Ці країни хочуть дотримуватися стандартного та нешвидкого процесу, за яким Єврокомісія лише у жовтні має надати проміжну оновлену інформацію про прогрес України у виконанні семи критеріїв, які є умовою початку переговорів про вступ. Це означає, що у жовтні Україна може отримати не зелене світло, а подальші рекомендації про те, що ще треба зробити для відповідності очікуванням ЄС.

Хоча фахівці ЄС, що працюють над українським досьє, переконані: Київ справді демонструє успіхи.

Але є і проблемні пункти.

"Залишаються прогалини у сфері верховенства права та узгодження судової системи, а також у боротьбі з корупцією, причому деякі реформи, ймовірно, потребують подальшого узгодження із законодавством ЄС", – каже один зі співрозмовників.

Саміт Україна-ЄС має намір прямо згадати про цю проблему. У проєкті декларації саміту, зокрема, зазначається, що "реформа Конституційного суду та процедура відбору політично незалежних і кваліфікованих суддів Конституційного суду залишається життєво важливою для зміцнення стійкості України".

Докладніше – у матеріалі Александри Бжозовскі Україну не готують до прориву: як саміт у Києві оголив розбіжності щодо розширення ЄС.