Україна, розпочавши рух до вступу в Євросоюз, для завершення цього процесу повинна буде повністю запровадити до свого законодавства положення EU acquis, тобто права ЄС.

Для початку переговорів про вступ в Євросоюз Україна повинна виконати рекомендації Єврокомісії. Переважна більшість рекомендованих законопроєктів пройшли всі етапи законодавчого процесу досить швидко – у період серпня-грудня 2022-го.

Утім, навіть коли ЄС підтвердить схвалення усіх проєктів з рекомендованого Єврокомісією пакета, це не означатиме, що питання вирішено.

Обсяг законодавства, який Україні треба буде впровадити у рамках переговорів про членство – незрівнянно більший. Зробити це без належних процедур, із "прискоренням у ручному режимі" та зі збереженням якості адаптації, видається нереалістичним.

Про спеціальні процедури, завдяки яким країни терміново ухвалюють певні норми Євросоюзу, і про те, що хочуть запровадити з цього приводу в Україні, – у колонці партнера Юридичної групи LCF, керівник практики корпоративного права, М&А та антимонопольного права Сергія Бенедисюка Турборежим для Європи. Як у Раді планують змінити розгляд законів та чи потрібно це ЄС.

Автор колонки нагадує, що за 2,5 роки роботи Верховної ради IX скликання (з серпня 2019 по 11 квітня 2022 року, коли заповнювався опитувальник) із 776 ухвалених законів 330 Рада схвалила швидким способом – одним голосуванням, відразу в першому читанні та в цілому (тобто 42,5% законів). 

Утім, з цієї кількості, додає експерт, доцільно виключити ратифікацію міжнародних договорів, яка завжди відбувається за цією процедурою. Якщо не враховувати їх, то у IX скликанні Рада з 660 законів прийняла 214 (32,4%) відразу у першому читанні та в цілому.

Чи є цей показник високим?

Єврокомісія, рекомендуючи надати Україні статус кандидата, не стала акцентувати на ньому і лише висловила таке: "Використання прискорених процедур для ухвалення законодавства, у тому числі у сферах, що стосуються acquis ЄС, відносно обмежене. Всебічна оцінка впливу запропонованого законодавства та законодавчий нагляд за виконавчою владою, включаючи моніторинг реалізації законодавства, мають бути посилені".

"Внутрішні законодавчі процедури – це не питання Євросоюзу. Кожна країна встановлює їх, виходячи з власної системи права та політичних традицій", – зазначає Сергій Бенедисюк.

Однак для ЄС важливо, зауважує партнер Юридичної групи LCF, аби Україна, коли набуде повноправного членства, могла узгоджувати національне законодавство з правом ЄС максимально оперативно і при цьому якісно. Для цього, окрім політичної волі, потрібен інструментарій. А це – як прискорені процедури (коли потрібне термінове ухвалення певних норм ЄС), так і перевірка законопроєктів на відповідність європейському праву.

Країни-члени ЄС мають досвід вирішення таких питань, пише автор колонки.

До прикладу, в Польщі імплементаційні закони (тобто ті, які впроваджують норми спільного acquis) розглядаються за окремим графіком, що має враховувати встановлені строки на імплементацію акта Євросоюзу – щоби в усіх 27 державах-членах ЄС той чи інший акт запрацював одночасно.

Країни-кандидати на вступ також мають подібні механізми.

Наприклад, парламент Чорногорії може розглядати законопроєкти, пов’язані з інтеграцією в ЄС, за терміновою процедурою – протягом 24 години після реєстрації.

"В Україні теж є законодавчі ініціативи, що передбачають прискорення процедури ухвалення "євроінтеграційних" законів", – зазначає Бенедисюк.

13 грудня регламентний комітет рекомендував депутатам підтримати у першому читанні законопроєкт №8242 про внесення змін до закону про регламент Верховної ради щодо внесення, розгляду та прийняття законопроєктів, спрямованих на адаптацію законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС) в частині виконання міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції.

Пропонується, що проєкт потраплятиме до порядку денного позачергово без голосування Ради у разі, якщо Кабмін у пояснювальній записці або в експертному висновку щодо законопроєкту написав, що той "спрямований на адаптацію законодавства України до положень права Європейського Союзу в частині виконання міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції".

"Але швидкість ухвалення не має шкодити якості", – попереджає експерт.

По суті, пропозиція зміни українських правил відповідає наявній практиці ЄС. А автоматичне включення урядових "євроінтеграційних" проєктів до порядку денного має нівелювати додаткові втрати часу через обов’язковість розгляду більшості з них у двох читаннях.

Докладніше – у колонці Сергія Бенедисюка Турборежим для Європи. Як у Раді планують змінити розгляд законів та чи потрібно це ЄС.