У Бундесвері - різке збільшення кількості військових, які просять не відправляти їх на війну
Майже 1000 німецьких військовослужбовців подали заявки на звільнення від служби в зонах бойових дій у 2022 році, і ця кількість різко зросла в порівнянні з показниками 2021 року.
Про це пише DW, повідомляє "Європейська правда".
Представник німецького міністерства, відповідального за обробку заявок, повідомив, що 951 солдат Бундесверу подав заявку на звільнення.
"У 2021 році було отримано 201 заяву на звільнення від бойової служби, у 2022 році - загалом 951 заяву", - повідомила речниця Міністерства у справах сім'ї та цивільних справ.
Бундесвер налічує близько 183 000 військовослужбовців, тобто набагато менше 1% військовослужбовців подали заяви на отримання статусу.
У доповіді йдеться про війну в Україні і посилення напруженості, особливо у відносинах з Росією у 2022 році, як причину того, що багато солдатів просять звільнити їх від участі в бойових місіях. Хоча НАТО лише підтримує Україну і не бере безпосередньої участі у конфлікті, перспектива конфлікту з Росією у 2022 році все ж стала більш реальною.
Ідея про те, що професійний військовослужбовець не бажає їхати в зону бойових дій, може здатися дуже дивною. Можливість попросити про зняття з розгляду питання про службу в зоні бойових дій бере свій початок з часів, коли в Німеччині ще існувала обов'язкова служба для багатьох молодих людей.
До 2011 року більшість випускників шкіл у Німеччині були зобов'язані або відслужити короткий термін в армії, або, як альтернатива, працювати в тій чи іншій формі в цивільному секторі.
Новобранці Бундесверу більше не можуть вимагати цього, але солдати, які вступили на службу до скасування військової повинності, зберегли за собою таку можливість.
За даними Бундесверу станом на липень 2022 року, 116 німецьких солдатів загинули під час служби за кордоном з 1992 року - включаючи смерті, не пов'язані з бойовими діями, такі як самогубства та вбивства.
Нагадаємо, Вашингтон і Берлін у спільній заяві оголосили, що США нададуть Україні бойові машини Bradley, а Німеччина - Marder.
Рішення було ухвалено під час телефонної розмови між президентом Джо Байденом і канцлером Олафом Шольцом.
У спільній заяві йдеться, що Берлін також поставить Україні ще одну батарею ЗРК Patriot.