Влітку 2022 року, отримавши від ЄС статус кандидата та перелік із семи критеріїв, пов’язаних із реформами, Україна взяла на себе зобов’язання, про які Брюссель і не просив. Тоді президент Володимир Зеленський, а також представники уряду пообіцяли, що Київ завершить виконання "кандидатської сімки" до кінця року, хоча експерти попереджали, що вкластися у цей термін нереально.

Утім, амбітність українських планів допомогла суттєво просунутися у виконанні семи критеріїв: у грудні Україна подолала символічний екватор.

Виявилося, що за частиною критеріїв Україна навіть наблизилася до повного виконання. Але є й ті сфери реформ, де ситуація є відверто провальною, йдеться у статті редактора ЄвроПравди Сергія Сидоренка Саміт на половині шляху: як Україна виконує 7 вимог до кандидата у члени ЄС. Стаття підготовлена на підставі дослідження коаліції під проводом Центру "Нова Європа" (New Europe Center).

Сім місяців тому Єврокомісія, а згодом і Європейська рада ухвалили рішення про те, що Україна офіційно стає кандидатом у члени ЄС. Його супроводжував список із семи умов, що їх зобов’язаний виконати Київ, щоби підтвердити свій новий статус.

Відтоді українські експерти три рази перевіряли прогрес у втіленні цього переліку реформ: наприкінці літа, у жовтні та на початку 2023 року.

Під час останньої перевірки зміни виявилися найпереконливішими. І головне: саме зараз Україна подолала психологічну межу і перетнула позначку у 50% виконання європейських вимог. Загальний бал – 5,8 з 10 можливих.

Утім, минулорічне рішення ЄС вимагає від України повного втілення кожної з рекомендації. Зараз, за пів року після отримання кандидатського статусу, ця мета не досягнута за жодним із критеріїв.

У Брюсселі офіційно кажуть, що завершення роботи над сімома критеріями не має прямого наслідку: Україна, мовляв, лише втілює своє "домашнє завдання для кандидата". А коли виконає його – то може отримати новий перелік умов, втілення яких потрібне для офіційного початку переговорів про вступ між Україною та ЄС (юридично червневе рішення про статус кандидата сформоване розмито і лишає таку можливість).

Київ натомість вважає, що успіх у втіленні "сімки" є достатнім для відкриття переговорів про вступ, без жодних додаткових умов – і закликає ЄС письмово зафіксувати таку політичну обіцянку.

І хоча офіційно Україна не отримала згоди на це, суспільна думка, схоже, на боці України.

А тепер пройдемося по усім семи критеріям і розберемося, де Україна має успіх та де можна говорити про провал.

Відбір суддів Конституційного суду – є найпроблемнішим пунктом. Закон написаний так, що дає владі можливість ігнорувати думку Дорадчої групи експертів (ДГЕ), яка здійснюватиме професійну оцінку кандидатів в судді Конституційного суду. Та й сама ДГЕ формується таким чином, що незалежні представники не матимуть змогу відсіювати негідних кандидатів.

ЄС у відповідь кілька разів закликав Київ переглянути ухвалений закон, а коли стикнувся з ігноруванням проблеми з українського боку – західні партнери повідомили, що відмовляються від участі у відборі з фальсифікованими правилами. Цей тиск зрештою приніс успіх. Уряд визнав проблему та анонсував зміни до проблемного закону.

Рівень виконання критерію, за оцінкою незалежних експертів, знизився з 3 до 2 балів з 10 – це найгірший результат у "кандидатській сімці".

Продовження судової реформи – є прогрес у виконанні. Оцінка експертів – 7 балів з 10 (у минулій хвилі оцінювання було 6).

Антикорупційні органи – маємо позитивну тенденцію. Критерій щодо відбору керівника САП виконаний. Україна має всі підстави повідомити ЄС про успіх розслідування щодо топкорупції. Однак, влада ще має відновити декларування топпосадовців, зупинене на початку великої війни, посилити інституційну незалежність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, успішно завершити конкурс на нового главу Національного антикорупційного бюро. Оцінка експертів – 7 балів з 10 (у минулій хвилі оцінювання було 6).

Боротьба з відмиванням коштів – немає особливих проривів. За низкою законопроєктів триває робота. Загальна оцінка експертів – 6 балів з 10 (у минулій хвилі оцінювання було 5).

Антиолігархічна реформа – один із найпроблемніших критеріїв разом із конституційною реформою. Але якщо у питанні КС генератором проблем була сама українська влада, то тут зауваження варто адресувати європейській стороні. Загальна оцінка експертів – 2 бали з 10 (незмінне від минулої хвилі).

Реформа у медіасфері – історія успіху у чинній хвилі оцінювання. Загальна оцінка експертів – 9 балів з 10 (суттєве зростання; у минулій хвилі було 6).

Законодавство щодо нацменшин – ще один критерій, де можна говорити про успіх України. Загальна оцінка експертів – 8 балів з 10 (суттєве зростання; у минулій хвилі було 5).

Докладніше по кожному з критеріїв – у матеріалі Сергія Сидоренка Саміт на половині шляху: як Україна виконує 7 вимог до кандидата у члени ЄС.