Естонія – країна, яка є одним із лідерів у допомозі Україні. Принаймні – у перерахунку на кількість населення. Такий рівень підтримки – результат консенсусу, що склався в естонському політикумі.

Та все можуть змінити парламентські вибори, які відбудуться 5 березня. У РФ ще збереглися надії змінити політичні розклади в Естонії – якщо не на свою користь, то принаймні в бік більш стриманої допомоги Києву.

Російська пропаганда вже включилася в цю кампанію, просуваючи антиєвропейські й антиукраїнські тези. В арсеналі інформаційної війни Кремля – фейки, теорії змови, дезінформація та численні маніпуляції, йдеться у статті провідного наукового співробітника Академії Сил оборони Естонії Владіміра Сазонова Атака фейками: як РФ намагається вплинути на результати виборів в Естонії.

Як і скрізь, Кремль намагається спертися на прокремлівськи налаштованих людей, політичних активістів і політиків, яких ще можна знайти в Естонії навіть після повномасштабного вторгнення в Україну.

При цьому агентами впливу Кремля можуть бути як маргінальні політики-радикали, так і представники респектабельних політсил.

У цьому випадку йдеться про деяких політиків із Центристської партії – нині найбільшої опозиційної сили, проте ще донедавна – партії влади.

"Центристи" однозначно засудили агресію РФ і здебільшого підтримують допомогу Україні. Однак не все так просто.

Річ у тім, що раніше ця партія вважалася представником інтересів російськомовного населення Естонії.

А відповідно, низка її членів мали великий досвід співпраці з РФ (і, ймовірно, продовжують її і зараз).

Зараз у лавах "центристів" є політики (хоча їхня кількість зменшилася), які безпосередньо або приховано просувають тези роспропаганди.

Наприклад, відомий депутат Михаїл Стальнухін (колишній голова міськради Нарви). Він був одним із найактивніших противників демонтажу нарвського танка. Дійшло до того, що в одному з інтерв'ю він назвав нацистами тих, хто вимагає демонтувати радянські меморіали в Естонії. І окремо назвав фашистами членів уряду Естонії.

Цього не змогла витримати навіть Центристська партія, якій довелося виключити Стальнухіна зі своїх лав.

Однак він залишається одним із найпопулярніших політиків у Нарві – можливо, найбільш проросійському місті Естонії. А отже, має всі шанси зберегти прописку в парламенті – разом із центристами чи окремо.

Більш відвертими провідниками інтересів Кремля залишаються радикали, як ліві, так і праві.

І що характерно – в Естонії вони можуть об'єднуватися в політичний альянс.

Варто згадати тут Об'єднану ліву партію Естонії (ОЛПЕ), створену 2008 року шляхом злиття Лівої партії Естонії та Конституційної партії.

Перед виборами 2023 року ОЛПЕ об'єдналася з низкою російських консерваторів і націоналістів – виборчим рухом Koos ("Разом"). Останній так і не зміг отримати статусу партії, проте знайшов вихід в альянсі з ОЛПЕ.

Політична програма руху Koos являє собою відверто прокремлівські ідеї.

Почати варто хоча б із того, що лідер цього руху Айво Петерсон (уроджений Крилов) у своїх постах у соціальних мережах постійно наголошує на тому, що дружба з Росією просто необхідна і що підтримка Естонією України неприйнятна.

Подібний союз лівих і консерваторів може здатися неприродним. Однак для "друзів Путіна" головне все-таки інше.

За місяць до парламентських виборів фейків в інформаційному просторі Естонії стає ще більше. 

На тлі виборів в країні продовжують розповсюджувати фейки і тези, вигідні насамперед Кремлю.

Наприклад, різка критика на адресу розширення військового полігону Нурсіпалу, спроби саботувати і блокувати членство Швеції та Фінляндії в НАТО, поширення фейків на адресу України та українських біженців. 

Докладніше – у матеріалі Владіміра Сазонова Атака фейками: як РФ намагається вплинути на результати виборів в Естонії.