Болгарія не запроваджувала санкцій проти російських громадян або компаній, включених до санкційного списку ЄС, з моменту їхнього першого запровадження після анексії Криму в 2014 році.

Як пише "Європейська правда", про це йдеться у матеріалі Euractiv та Mediapool.bg, який посилається на дані, надані національним податковим агентством.

Загалом, на сьогодні ЄС запровадив санкції проти 1 386 російських громадян і 171 компанії, а також усіх пов'язаних з ними фізичних і юридичних осіб. Минулого року він заморозив понад 300 мільярдів євро в російських банках і 20 мільярдів євро в активах, що належать російським олігархам. Навіть Угорщина, яка часто відстоює позиції на користь Росії, заморозила російські активи на суму понад 900 мільйонів євро.

У Болгарії майже 300 000 росіян володіють понад 500 000 об'єктів нерухомості, згідно з останніми даними, оприлюдненими владою у 2019 році, але податкове відомство, хоча й визнає, що повинно застосовувати правила ЄС щодо санкцій, поки що цього не робить.

Хоча болгарська правова система передбачає лише процедуру арешту активів, а не їхнього заморожування, країни ЄС, такі як Болгарія, повинні безпосередньо застосовувати правила ЄС щодо санкцій, тобто податкові органи повинні ініціювати процедуру заморожування, навіть якщо жодне національне законодавство не передбачає таких процедур, пояснили юристи.

Крім того, згідно з відповідями податкового відомства на запит, за останні вісім років воно не видало жодного акта про накладення санкцій.

У разі застосування санкцій у майбутньому, агентство заявило, що не розголошуватиме імена та активи осіб, які можуть бути піддані санкціям, оскільки ці дані є персональними і тому захищені Загальною директивою ЄС про захист даних (GDPR).

Сайт розслідувань Bird.bg вже оприлюднив деякі імена з санкційного списку ЄС.

Серед них Сергєй Чемезов, Максим Топілін, Владімір Плігін та Алєксєй Чепа, які володіють нерухомістю на узбережжі Чорного моря через своїх родичів.

"Не дивно, що Болгарія, схоже, не застосовує санкції ЄС проти осіб і компаній з Російської Федерації. Очевидно, що болгарська влада не наважується, не хоче і не має процедур і можливостей для застосування санкцій", - прокоментував Euractiv і Mediapool Руслан Стефанов з болгарського аналітичного центру "Центр вивчення демократії" (CSD).

"З цього приводу очікується сигнал на найвищому політичному рівні для будь-яких дій, а такого на даний момент не тільки не надходить, але навіть навпаки - сигнали свідчать про те, що болгарський уряд хотів би пом'якшити або скасувати санкції проти Росії", - додав Стефанов.

"Найяскравішим прикладом є незрозуміле бажання вести переговори з "Газпромом", що сталося минулого літа, і прохання про відступ від санкцій для нафтопереробного заводу "Лукойл Нафтохім" у Бургасі, що належить Росії. Відступ був зроблений і захищений болгарським урядом, незважаючи на відсутність підстав і необхідності для цього", - додав він.

Нагадаємо, у квітні 2022 року Росія перестала постачати газ Болгарії за контрактом з тієї причини, що Софія відмовилася від розрахунків за схемою, яку вимагала Москва – тобто в рублях.

Тодішній уряд на чолі з Кирилом Петковим почав шукати альтернативні шляхи отримання газу – зокрема з Азербайджану через інтерконектор Греція-Болгарія, а також скрапленого природного газу зі США.

Та після відставки Петкова болгарська влада знову почала говорити про можливі домовленості щодо поставок газу з "Газпрому". Такий крок там мотивують відсутністю гарантій отримання блакитного палива з інших джерел.

У серпні тодішній виконувач обов’язків глави уряду Болгарії Галаб Донев підтвердив, що Софія розпочала переговори з "Газпромом" на "найвищому рівні" щодо постачання домовлених раніше обсягів газу. Тоді йшлося саме про продовження чинного контракту після 2022 року.

Тим не менш, ці переговори так і не дали результатів, натомість із жовтня Греція та Болгарія розпочали комерційну експлуатацію газопроводу, який допоможе знизити залежність держав Південно-Східної Європи від російського газу.