Фінансована Росією лобістська група "Міжнародне агентство актуальної політики" щонайменше з 2016 року працювала з європейськими політиками, щоб домогтися скасування санкцій Євросоюзу проти Росії після анексії Криму.

Як повідомляє "Європейська правда", про це йдеться в розслідуванні OCCRP та видання-партнери IRPI, "Важливі історії" та Profil.

Журналісти отримали доступ до електронного листування російського медіатехнолога Саргіса Мірзаханяна, який працював помічником у депутатів Держдуми РФ. Витік опублікували хакери, які називають себе "Кіберхунтою", у 2016-2017 роках.

Журналісти знайшли в листуванні проєкт скасування санкцій проти Росії для Кіпру, де санкції описуються як такі, що "фундаментально суперечать нормам міжнародного права", а також наголошується на економічній шкоді, завданій Кіпру внаслідок втрати бізнесу з Росією. Він виявився майже ідентичним остаточній версії, підписаній через кілька місяців кіпрською парламентською фракцією AKEL.

В електронних листах також детально описуються ідеї окремих проєктів для Латвії, Греції та навіть Парламентської асамблеї Ради Європи. Однак немає жодних вказівок на те, що ці пропозиції були офіційно висунуті.

Представники правих партій Паоло Тозато з італійської "Ліги Півночі" і Йоганнес Хюбнер з австрійської Партії свободи, згідно з даними з листування, мали внести до своїх законодавчих органів резолюції про скасування санкцій проти Росії. У кожного проєкту був зазначений бюджет у 20 тисяч євро, а ще 15 тисяч євро були зарезервовані для кожного "в разі успішного голосування".

В одному з листів витоку Мірзаханян повідомляє, що отримав від неназваного європейського політика інформацію "щодо цінника за проголосоване". Тозато і Хюбнер у підсумку представили відповідні проєкти у своїх парламентах.

У 2016 році організація Мірзаханяна працювала з італійським депутатом Стефано Вальдегамбері з регіонального парламенту Венето: це був перший регіон країни Євросоюзу, який ухвалив резолюцію про скасування санкцій проти Росії. "Вийшла бомба! З погляду медійності - це, найімовірніше, буде нашим найгучнішим інфовкидом!" - відреагував Мірзаханян в одному з листів. Потім регіональні ради в Лігурії та Ломбардії наслідували приклад Венето й ухвалили власні резолюції про "визнання" Криму частиною Росії.

Налагодження співпраці також виражалося в запрошенні на Ялтинський міжнародний економічний форум, який проходив щорічно з 2016 по 2019 рік за участю команди Мірзаханяна. У листуванні є список з імен дев'яти запрошених до Ялти європейських політиків з Австрії, Німеччини, Італії, Чехії та Польщі та їхні гонорари на загальну суму 21 500 євро. Ці виплати, ймовірно, виходять за рамки компенсації витрат, оскільки транспортні витрати обговорювали окремо.

З листів, датованих 2017 роком, випливає, що організація Мірзаханяна працювала з командою депутата Леоніда Слуцького, щоб запрошувати видатних європейських діячів для спостереження за виборами в Росії у вересні 2017 року.

Запрошення надсилали через заснований Слуцьким "Російський фонд миру", а бюджет для оплати витрат на 2017 рік становив щонайменше 68 тисяч євро, зокрема для оплати дороги та проживання, як випливає з електронних листів.

Серед спостерігачів були три члени Європарламенту: Яромир Колічек з Чехії, Домінік Більде з Франції та Андре Еліссен з Нідерландів, а також депутат Палати представників парламенту Бельгії Альдо Каркачі, депутат Національної ради Словаччини Марек Крайчі, депутат Народних зборів Болгарії Румен Гечев та депутат Риксдагу Швеції Павло Гамов.

Стефано Вальдеганбері також працював спостерігачем у Криму під час президентських виборів 2018 року і парламентських виборів 2021 року.