Європейський Союз вже дозрів до думки щодо необхідності отримання Україною відшкодування від Росії за воєнні злочини.

Хоча з цього питання вже існує консенсус, ЄС залишається на роздоріжжі у виборі механізмів реалізації: конфісковувати ці активи чи використовувати їх в інший спосіб?

Про відмінність цих механізмів і те, який із них є кращим для України, до якого схиляються у Брюсселі, читайте у статті аналітикині Центру Дністрянського Софії Косаревич Як заморожені активи РФ допоможуть Україні: головні сценарії, що обговорює ЄС.

Своєрідним підсумком напрацювань Євросоюзу в тематиці відшкодування у 2022 році стало оприлюднення у грудні проєкту Директиви про визначення кримінальних правопорушень і встановлення покарань за порушення обмежувальних заходів Союзу.

Окрім пропозиції криміналізувати обхід санкцій, схвалення директиви сприяло б тому, що норми ЄС щодо відстеження, ідентифікації, заморожування та конфіскації активів почали б застосовуватися до ширшого кола осіб та їхнього майна.

Наразі ініціатива на рівні Європарламенту та Ради ЄС залишається без руху.

Тому керівництво Євросоюзу продовжує розглядати різні шляхи вирішення цього питання.

Так, новий рік в ЄС почався з прийняття Європейським парламентом Резолюції про створення трибуналу у справі про злочин агресії проти України.

Європарламент закликав європейські інституції, держави-члени та їхніх союзників обговорити юридичні можливості використання суверенних російських активів як відшкодування для України. Також він озвучив можливість відмови або обмеження доктрини суверенного імунітету для Росії через грубий характер вчинених нею порушень.

Європарламентарі підтримали рекомендацію Генасамблеї ООН створити міжнародний реєстр збитків, дані якого згодом будуть використані для визначення відшкодувань постраждалим.

Політичне значення документа складно переоцінити, однак проблема полягає в тому, що резолюції Європарламенту є суто декларативним документом і не мають практичних наслідків для європейських інституцій чи держав-членів.

На противагу ідеї конфіскації, наприкінці січня в ЄС знову озвучили ідею використання механізму інвестування російських суверенних активів як способу отримання Україною компенсації. 

В Європейській комісії висловили застереження, що складно прийняти відповідне юридичне рішення, доки немає детальних оцінок обсягу активів, які можуть бути використані. Здебільшого побутує цифра в $300 млрд.

Та непевність механізму інвестування російських активів, ймовірно, змусила ЄС повернутися до ідеї конфіскації. 

15 лютого Комітет постійних представників урядів держав-членів при Європейському Союзі (англ. Coreper II) схвалив створення робочої групи, котра займатиметься відшкодуванням для України.

Група проведе юридичний, фінансовий, економічний та політичний аналіз перспективи здійснення відшкодування Україні через конфіскацію російських активів. Її очолить Андерс Анлід, генеральний директор Національної ради торгівлі Швеції.

Одним із завдань майбутньої робочої групи буде виявлення та стеження за російськими активами, а також оцінка їхньої вартості. Робота проводитиметься в тісній співпраці з робочою групою "Заморозити та конфіскувати", яку очолює Європейська комісія.

Здійсненню цього завдання має посприяти схвалення десятого пакета санкцій проти РФ, заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Вона зазначила, що в рамках обмежувального заходу інституції ЄС разом із державами-членами сприятимуть виявленню усіх активів РФ на території Союзу. 

На підтримку ідеї конфіскації висловився і Європарламент.

У резолюції B9-0126/2023 від 16 лютого він наголосив на необхідності легалізувати конфіскацію російських активів для здійснення відшкодування Україні. 

Загалом Євросоюзу буде непросто ухвалити ефективне та компромісне рішення щодо механізму здійснення відшкодування. 

Це вимагає від Києва уважно стежити за цим процесом, чітко декларуючи свою згоду чи незгоду із пропонованими механізмами.

Докладніше – у матеріалі Софії Косаревич Як заморожені активи РФ допоможуть Україні: головні сценарії, що обговорює ЄС.