Єврокомісія хоче представити країнам-членам план, який не тільки забезпечить постачання боєприпасів Україні в рамках оборони від російського вторгнення, а й поповнить запаси в країнах ЄС.

Як пише "Європейська правда", проєкт документа є у розпорядженні Spiegel.

План складається з трьох компонентів.

Перший компонент передбачає негайне збільшення поставок боєприпасів в Україну, зокрема 155-мм артилерійських снарядів. Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель незабаром запропонує додатковий пакет підтримки на суму 1 мільярд євро для постачання боєприпасів, насамперед 155-мм снарядів.

Другий компонент передбачає спільну закупівлю 155-мм боєприпасів Європейським оборонним агентством EDA з метою заповнення прогалин у запасах країн ЄС і забезпечення постачання України в довгостроковій перспективі.

Третій компонент покликаний забезпечити довгострокове збільшення європейських потужностей з виробництва боєприпасів з урахуванням зміни безпекової ситуації.

Надзвичайна допомога в рамках першого компоненту надаватиметься за вже усталеною схемою: країни ЄС постачають Україні боєприпаси, а натомість отримують гроші з Європейського фонду миру (ЄФМ). Його фінансове покриття вже тричі збільшувалося на 500 млн євро, а в грудні було прийнято рішення збільшити його до 2 млрд євро.

Другий компонент плану містить чіткий меседж: час, коли мир у Європі вважався гарантованим, минув. Ситуація докорінно змінилася з нападом Росії на Україну, і країни ЄС повинні це враховувати - шляхом придбання більшої кількості боєприпасів у довгостроковій перспективі.

Це має відбутися за допомогою проєкту EDA. Країни-члени ЄС і Україна повинні звести докупи свої потреби, щоб "розмістити масове замовлення і дати промисловості чіткий сигнал про попит", йдеться в документі. На думку Єврокомісії, тільки якщо промисловість буде впевнена, що такий попит існує, вона буде готова збільшити свої виробничі потужності в довгостроковій перспективі.

Комісія також сподівається, що спільне замовлення призведе до значно нижчих цін, ніж раніше. 25 з 27 країн ЄС і Норвегія вже висловили зацікавленість в участі в проєкті, який триватиме сім років.

Третій компонент має вирішити основну проблему: "швидке зменшення" запасів боєприпасів у країнах ЄС і недостатні потужності для їх виробництва, які тепер мають бути "швидко збільшені".

Єврокомісія бачить себе більше в ролі посередника і організатора, наприклад, виявляючи прогалини у виробничих потужностях і допомагаючи із закупівлями. Реальну відповідальність за виробництво покладено на промисловість та уряди країн ЄС.

Очікується, що міністри оборони країн ЄС обговорять пропозиції на неформальній зустрічі в Стокгольмі на початку наступного тижня. Рішення можуть бути прийняті вже на наступному саміті глав держав і урядів наприкінці березня.

Нагадаємо, міністр оборони Естонії Ханно Певкур закликав ЄС зосередитися на якнайшвидшому придбанні боєприпасів для України для запуску промислового виробництва, замість того, щоб відправляти наявні запаси.