Другий форум Україна-Франція, який відбувся у п’ятницю, довів: зміни у Франції, передусім у позиції влади, щодо України справді відбуваються. Перший такий форум відбувся рік тому, на початку лютого 2022-го, у Парижі. Тоді відчувалося, що розуміння України французьким елітам відверто бракує. 

Цього разу було важливо почути, що французька дипломатія вже змінила думку про євроатлантичні перспективи України та відкрито каже про потребу "виправити помилку Бухареста".

Редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко стежив за дискусією. Докладніше – у його статті Українські уроки для Франції: як велика війна змусила Париж повірити в розширення НАТО.

Французькі еліти, а передусім президент Макрон, мають в Україні імідж тих, хто прагне примирення з Росією – і цей імідж не позбавлений історичного підґрунтя.

Це і поширена у французькому суспільстві романтизація Росії, яку Москва системно та багато років поспіль підживлювала.

Велика війна принципово змінила ставлення до російсько-українських відносин – і в експертних, і в політичних колах.

Протягом усього форуму Україна-Франція постійно відчувалося розуміння того, що відновлення територіальної цілісності України не має альтернатив.

Представники влади Франції прямо казали: точка неповернення у відносинах з РФ давно позаду.

Ба більше, в чинному уряді визнають, що помилялися досі (такі визнання від політиків доводиться чути нечасто).

Парламентар Бенджамін Хаддад, голова групи дружби "Франція-Україна" в Національній асамблеї, запевнив, що зараз влада Франції готується підтримувати Україну зброєю до перемоги, а також після неї. Зокрема, Київ може розраховувати на нові постачання 155-міліметрових гармат "Цезар". "Виробництво "Цезарів" утричі прискорилось", – анонсував він.

А що робити з французькою "русофілією"?

Бенджамін Хаддад вважає, що ця проблема дещо перебільшена. Суспільний запит на примирення з РФ відсутній – а отже, навіть у разі зміни влади, яка в демократії є неуникною, розпочата зараз політика збережеться.

Утім, якщо допомога Франції зброєю є затвердженою та вже стабільною політикою Парижа, то заявлене на форумі ставлення до євроатлантичних перспектив України стало безумовно важливою новиною.

Хоча вступ України до Євросоюзу є процедурно набагато складнішим, ніж до НАТО, але підтримка Парижем ЄСівської перспективи членства для України з’явилася значно раніше, ще минулого літа. Так історично склалося, що у першій половині 2022 року саме Франція головувала у ЄС, і у Макрона з’явився шанс проявити своє лідерство – яким він скористався.

"Саме Франція дала поштовх для ухвалення рішення (про початок розгляду української заявки) на саміті в березні 2022 року, коли ми ще не розуміли, чи Україна зможе вистояти як держава. Потім ЄС ухвалив низку рішень, які дозволили нам вижити. І ми дуже вдячні Франції за її роль у цьому", – наголосила українська віцепрем’єрка Ольга Стефанішина у своєму виступі на форумі.

Тепер у Парижі є розуміння, що Україна є майбутнім членом ЄС.

А от щодо французької присутності в Україні під час повоєнного відновлення запитань лишається значно більше, ніж відповідей.

Звісно, усі виступають за роль Франції; звісно, усі впевнені, що кошти також будуть. Але всі детальніші запитання лишалися на форумі без відповіді.

Наприклад, немає чіткого розуміння того, як відбуватиметься передача на відновлення України російських активів. Однак усі розуміють: цей процес хоч і є необхідним, але буде тривалим.

Хоча, певний оптимізм у Франції є. Найліпший показник – поведінка приватного бізнесу, який бачить потребу присутності в Україні попри війну.

"Від початку великої війни жодне французьке підприємство не виїхало з України, хоча деякі реорганізувалися, – розповів голова правління Французько-української торгово-промислової палати Бертран Барр'є. – Ми думаємо, що вже присутні в Україні підприємства стануть одними з перших, хто захоче додатково інвестувати".

Докладніше – у матеріалі Сергія Сидоренка Українські уроки для Франції: як велика війна змусила Париж повірити в розширення НАТО.