Як Україна та Захід бачать спецтрибунал над Путіним

Лишилася у минулому конференція United for Justice (U4J) у Львові, яку українські урядовці охрестили "юридичним Рамштайном", і настав час зважити, які кроки в юридичній площині можуть бути вжиті у відповідь на російську агресію. 

Одним із центральних питань U4J стало створення спеціального кримінального суду, трибуналу для покарання вищого російського керівництва за злочин агресії.

І хоча до жодного фінального рішення про те, як функціонуватиме цей орган правосуддя, ще не дійшло – та вже є достатньо даних, щоби зважити, які є переваги в різних моделей, які питання є досить чутливими, та пояснити, як саме Україна з партнерами формує бачення створення трибуналу.

Докладніше – у статті фахівців з міжнародного права Олексія Волошина та Еріка Кучеренка Трибунал щодо злочину агресії РФ: за якою схемою має бути створений "суд для Путіна".

Очевидно, що одним із відповідальних за злочин агресії є Владімір Путін. Утім, він, як чинний президент РФ, має імунітет від кримінального переслідування в іноземних судах; те саме стосується, зокрема, очільника МЗС Сергєя Лаврова.

Через це ключовою характеристикою створеного трибуналу має стати здатність подолати посадові імунітети представників вищого керівництва держави-агресора та притягнути їх до відповідальності.

Це зможе зробити лише трибунал, що представляє волю міжнародної спільноти.

Традиційно таку волю висловлювала Рада Безпеки ООН, як-от під час створення трибуналів щодо колишньої Югославії та Руанди. Утім, для нас ця опція є недоступною через зловживання правом вето у Радбезі з боку РФ.

Тому основним варіантом залишається створення трибуналу на базі угоди між Україною та ООН за підтримки Генеральної Асамблеї ООН: цей орган у рамках резолюції "United for Peace" може ухвалювати рекомендації щодо підтримання міжнародного миру та безпеки, коли Рада Безпеки заблокована.

Але є одне "але".

Генеральна Асамблея дійсно може створити трибунал, проте її резолюції мають лише рекомендаційний характер.

Щоби гарантувати обов’язковість рішення трибуналу, варто передбачити опцію його ратифікації парламентами більшості членів ООН. Наприклад – через  підписання угоди про співпрацю з трибуналом, на підставі якої держави зобов‘язувалися б визнавати та виконувати рішення трибуналу, або про приєднання до договору між Україною та ООН.

Мінусом тут є необхідність сформувати широку коаліцію в Генасамблеї на підтримку трибуналу. А це означає необхідність залучення й представників "глобального Півдня".

Перед початком конференції U4J генеральний прокурор України висловлювався за  створення спецтрибуналу "на підставі багатостороннього міжнародного договору за прикладом Нюрнберзького трибуналу".

Щоб реалізувати цей сценарій, Україна може опублікувати та відкрити для підписання та ратифікації державами-партнерами договір про створення трибуналу та його статуту з подальшим схваленням Генасамблеєю ООН.

Деякі науковці вважають на підставі практики Міжнародного кримінального суду, що близько 60 ратифікацій достатньо, щоб трибунал вже вважався таким, що виражає волю міжнародної спільноти, навіть без його схвалення Генасамблеєю.

За такого сценарію міжнародною платформою, на основі якої буде створюватися документ, може стати Рада Європи, яка вже 16-17 травня проведе четвертий в історії саміт в ісландському Рейк’явіку.

Вже відомо, що цей захід серед іншого буде присвячений створенню спецтрибуналу.

Сценарій подальших дій узгоджується в рамках так званої Core group, до якої входять вже 32 країни.

На засіданнях цієї групи деякі партнери України, зокрема німецькі та британські урядовці, прагнули залишити відкритою опцію створення так званого "гібридного трибуналу" – такого, що інтегрований в українську юридичну систему з міжнародними елементами. Але ця опція рішуче відкидається українською стороною через потенційні виклики у подоланні імунітетів вищого керівництва РФ та невідповідність таких опцій українській конституції. 

Тому тепер Україна має переконати світ у тому, чому саме у цьому випадку не можна ігнорувати злочини російського режиму, та побудувати коаліцію на користь спецтрибуналу. 

Докладніше – у матеріалі Олексія Волошина та Еріка Кучеренка Трибунал щодо злочину агресії РФ: за якою схемою має бути створений "суд для Путіна".