Чи не найуспішнішою президентською республікою вважаються Сполучені Штати Америки. За діями їхнього президента стежить увесь світ, а від його рішень може навіть залежати зміна світового порядку.

З їхньою системою влади асоціюються ті блага, яких нам так бракує: добробут, а тепер і безпека та зовнішньополітична сила, які стали для нас особливо актуальними через війну.

Тому не дивно, що мільйонам українців подобається така система влади, як у США.

Проте американська модель загалом є унікальною та вибудуваною під унікальні потреби та традиції США.

Тож не дивно, що всі спроби відтворити американську політичну систему не привели навіть близько до такого ж успіху, а швидше стали плідним ґрунтом для періодичного встановлення диктатур та постійної політичної турбулентності.

Про те, як Сполученим Штатам вдалося створити систему, яка залишилась ефективною без значних корегувань, і чи варто її вважати прикладом для наслідування, читайте в статті аналітикині Центру спільних дій Оксани Заболотної Найуспішніша у світі президентська республіка: чим особлива політична система США.

Сполучені Штати – найстаріша існуюча федерація у світі. Вона обʼєднує 50 штатів, які мають значний рівень самостійності у вирішенні внутрішніх питань.

Вже на світанку незалежності США штати мали стільки свободи у прийнятті рішень, що навіть у найкритичніших питаннях федеральна влада не мала на них вирішального впливу. Це свого часу призвело до найбільшої трагедії в історії США – громадянської війни.

Штати як складові території держави об’єднує спільна зовнішня політика, безпека, оборона та інші питання, що регулюються на рівні федерального уряду. Через таку модель розподілу влади між центром та суб’єктами федерації значна частина повноважень і грошей для їхньої реалізації в країні віддана саме на рівень штатів.

Тому навіть якби якийсь із президентів забажав встановити диктатуру, він би не зміг цього зробити через неможливість сконцентрувати доступ до державних грошей у своїх руках.

Уся законодавча влада в США належить Конгресу, який складається з двох палат: верхньої – Сенату та нижньої – Палати представників.

Зараз Палата представників складається з 435 членів, яких що два роки обирають у кожному зі штатів пропорційно кількості населення.

До складу Сенату входять 100 сенаторів – по два від кожного штату, які обираються терміном на шість років. Третина сенаторів переобираються що два роки, завдяки цьому склад Сенату постійно оновлюється.

Основною функцією Конгресу є законодавча – обговорювати і ухвалювати закони та інші акти.

Діяльність обох палат є взаємозалежною. Тому обидві палати вимушені взаємодіяти, навіть якщо більшість у кожній з них мають різні партії.

Оскільки Штати є федерацією, то Конгрес може ухвалювати закони з доволі широкого, але все ж таки обмеженого кола сфер суспільного життя.

На відміну від України, американська конституція чітко визначає, що виконавча влада у США належить президенту держави. Стати ним складніше, ніж у нас.

Перш за все, в США значно суворіші вимоги до кандидатів. Президентом може стати тільки громадянин Сполучених Штатів, який народився на території держави, досягнув 35 років і мешкав на території США протягом 14 років.

Президент перебуває на своїй посаді чотири роки і не може бути обраний більш ніж двічі.

Президент США є головнокомандувачем збройних сил і флоту США. Також за пропозицією та згодою двох третин Сенату глава держави може укладати міждержавні договори.

За згоди Сенату він призначає послів, консулів, суддів Верховного суду та інших вищих урядовців США.

Кожен законопроєкт, ухвалений обома палатами, передається на підпис президенту США. Він може його підписати або повернути із запереченнями до тієї палати, яка подала цей законопроєкт.

Попри сильні обидві палати законодавчого органу, президент має вагомий вплив на прийняття законів.

На відміну від української конституції, яка обмежує повноваження нашого президента лише прямо визначеними у ній питаннями, конституція США жодних обмежень не встановлює. 

Отже, конституція США справді є універсальним законом. За два з половиною століття свого існування вона зазнала незначних змін, проте цілком зберегла свою актуальність.

Значною мірою це вимушена консервативність – для внесення змін до конституції потрібна згода двох третин штатів.

Утім, ця система виявилася ефективною у захисті демократії. 

США не скочуються в диктатуру не лише через ефективну систему стримувань і противаг між президентом і парламентом, але й через сильну фінансову самодостатню владу штатів, яка є додатковим балансиром.  

Життєздатності та стабільності американській владі додає двопартійна політична система.

Докладніше – у матеріалі Оксани Заболотної Найуспішніша у світі президентська республіка: чим особлива політична система США.