Президент Франції та його уряд 16 березня поставили формальну крапку в процедурі затвердження пенсійної реформи.

Влада не наважилася виносити законопроєкт на підсумкове голосування в Національних зборах. Натомість Макрон ухвалив рішення застосувати статтю конституції, яка дозволяє затвердити закон без голосування в парламенті.

Однак тепер, згідно з основним законом, Нацзбори мають проголосувати щодо питання про довіру уряду. Докладніше про кризу у Франції – у статті Radio France Internationale Макрон йде на загострення: як заради пенсійної реформи Франція увійшла в політичну кризу.

16 березня в обох палатах парламенту Франції – Національних зборах і Сенаті – завершилася процедура розгляду законопроєкту про пенсійну реформу.

Головний його пункт – підвищення пенсійного віку з 62 до 64 років, – викликав найгостріший за багато років соціальний конфлікт у Франції.

"На кону – майбутнє нашої пенсійної системи", заявила прем'єрка Елізабет Борн.

Проти реформи президента Еммануеля Макрона і його уряду на чолі з прем'єркою Елізабет Борн виступили всі провідні профспілки, усі ліві опозиційні партії в парламенті (вкрай ліва "Нескорена Франція", "Зелені", соціалісти і комуністи), а також ультраправа опозиція на чолі з Марін Ле Пен.

І це не дивно! Згідно з опитуваннями, проти підвищення пенсійного віку висловилися 70% французів.

Від середини січня, коли непопулярний законопроєкт було офіційно передано до парламенту, у Франції на заклик профспілок відбулося вісім загальнонаціональних днів протесту і страйків проти реформи. На демонстрації, які проходили по всій країні, щоразу виходили від 1 до 2,5 мільйона протестувальників.

Незважаючи на такий тиск, президент Макрон і його уряд зайняли непохитну позицію, обіцяючи довести реформу до кінця.

У ризикованій ситуації, коли пенсійний законопроєкт міг просто провалитися під час підсумкового голосування в Національних зборах, президент Макрон цього четверга вранці провів серію екстрених консультацій із членами уряду.

І зважився на крайній захід – застосувати суперечливу статтю конституції для затвердження пенсійної реформи.

Ухвалюючи законне і конституційне, але вкрай непопулярне рішення, Макрон вказав, що "єдиний не ризикує своєю посадою або своєю виборною посадою", на відміну від своїх міністрів і депутатів своєї більшості.

Нинішній, вже другий президентський термін для нього – останній, у 2027 році він не має права знову претендувати на пост глави держави. Реформу ж пенсійної системи Макрон розцінював як центральний захід своєї президентської п'ятирічки, не допускаючи можливості відмови від її проведення.

Але, як зазначають спостерігачі, ухвалене главою держави рішення "продавити" реформу залишається вкрай ризикованим. Воно значно послаблює політичні позиції Макрона, посилює звинувачення президента в "авторитаризмі" з боку його опонентів і відкриває період невизначеності та непередбачуваності в житті країни.

Експерти не виключають радикалізації як соціального протесту, так і дій опозиції.

Ініціативи про вотум недовіри уряду мають бути підготовлені й внесені до порядку денного засідань Нацзборів для голосування вже найближчими днями. 

У Національних зборах ситуація залишається напруженою і небезпечною для уряду і президентської більшості. З одного боку, блок прихильників Макрона має відносну перевагу і всі шанси не допустити ухвалення вотуму недовіри кабінету міністрів.

Щоб "звалити" уряд, проти нього має об'єднатися під час голосування не тільки вся ліва і ультраправа опозиція, а й праві "Республіканці". Їхній лідер Ерік Сіотті вже встиг заявити, що фракція не має наміру голосувати за будь-який вотум недовіри кабінету Елізабет Борн.

Однак спостерігачі не виключають, що частина правих депутатів може піти наперекір позиції керівництва своєї партії.

Вотум недовіри уряду може бути оголошений голосами щонайменше 289 депутатів із 577 (абсолютною більшістю в Нацзборах). Теоретично це можливо.

Докладніше – у матеріалі Radio France Internationale Макрон йде на загострення: як заради пенсійної реформи Франція увійшла в політичну кризу.