Чорногорія готується до справжнього геополітичного протистояння.

19 березня у країні мають пройти чергові президентські вибори. Ці вибори надзвичайно важливі – мабуть, уперше за всю сучасну історію Чорногорії питання збереження її незалежності та цілісності стоїть так гостро.

Розподіл країни за національною ознакою просербські сили довели вже майже до рівня національного протистояння, а результати виборів дадуть відповідь на запитання, куди іде далі Чорногорія, йдеться у статті тимчасового повіреного у справах України в Боснії і Герцеговині (2018 рік) Володимира Цибульника Зупинити реванш: як Чорногорія робитиме вирішальний вибір між ЄС та "русскім міром".

До нових виборів Чорногорія підходить у дуже непростій ситуації.

Технічний уряд Дрітана Абазовича довів країну до застою на євроінтеграційному шляху, а Євросоюз чекає від Подгориці виконання її зобов’язань у цьому контексті.

Політики та міністри з просербського "Демократичного фронту", за підтримки Сербської православної церкви, намагаються забезпечити перемогу "сербського світу", що загрожує незалежності Чорногорії. Інвестори чекають стабільності, забезпечення верховенства права та реальної боротьби з корупцією.

Державні установи паралізовані. Економічна ситуація наближається до кризи.

Міжнаціональне протистояння між сербами та чорногорцями, яке провокується з Белграда та Москви, набирає сили і загрожує відкритим протистоянням.

Античорногорські наративи стають дедалі агресивнішими.

Саме в такій ситуації понад 540 тисяч чорногорських виборців мають обрати нового президента на наступні п'ять років.

Державна виборча комісія 27 лютого (останній день реєстрації кандидатів був 26 лютого) повідомила, що зареєструвала шістьох бажаючих взяти участь у боротьбі за президентське крісло.

Хто ж вони, кандидати на посаду президента?

Основна боротьба точитиметься між двома з них – лідером Демократичної партії соціалістів Міло Джукановичем та головою "Нової сербської демократії" Андрія Мандичем. Перша партія патріотично-чорногорська, а друга – відверто античорногорська.

Почнемо з харизматичної, неординарної та суперечливої постаті чинного президента Міло Джукановича. Дехто в країні звинувачує його в корупції та створенні патерналістської системи влади.

Але не можна відкидати того, що саме він відновив незалежність Чорногорії у 2006 році, почав рух у напрямку інтеграції до ЄС, а у 2017 році привів Чорногорію в НАТО.

Завдяки йому офіційна Подгориця стала на бік Україні у боротьбі з російською агресію і вже надала військової допомоги на суму 10 млн євро.

Його обрання, безперечно, стало би перемогою патріотичних та проєвропейських сил, гарантією неповернення в "російсько-сербський світ".

Його суперником став Андрія Мандич, якого важко назвати чорногорським патріотом.

Він є відверто сербсько-проросійським політиком, одним із керівників просербської партії "Демократичний фронт" (котра, як кажуть у Чорногорії, фінансується РФ).

Обрання Мандича призведе до згортання євроінтеграції, спроб вивести країну з НАТО та перетворення Чорногорії знову на васала Сербії, як це сталося у 1918 році.

Готуватися до виборів президента Чорногорії у Белграді та Москві почали заздалегідь.

Росія та Сербія у боротьбі за думки чорногорців зробили велику ставку на Сербську православну церкву.

Остання де-факто перетворилася на потужну політичну складову античорногорських сил.

Це підтвердив суто політичною заявою митрополит Іоаникій, який заявив, що прийшов "час президенту Джукановичу залишити цю функцію".

Сербські медіа, особливо популярні кольорові таблоїди, також активно включилися у боротьбу на боці Мандича, намагаючись компрометувати кожного прочорногорського кандидата, діючи за традиційною схемою – "обманюй та вигадуй, щось залишиться" у голові читача. 

Росія залучає росіян, які сховалися від мобілізації в Чорногорії, до античорногорських та антиукраїнських заходів – мітинги з російськими Z-прапорами, зрив концерту "Ляпіса" у Будві, напади на українок з дітьми.

Хто стане президентом, сказати важко. Аж чотири кандидати: Джуканович, Мандич, Бечич, Мілатович – мають непогані шанси пройти у другий тур, оскільки мають партійні структури, мобілізований електорат, роздають схожі обіцянки.

Підсумки виборів матимуть геостратегічні наслідки, адже йдеться про цивілізаційний вибір.

Докладніше – у матеріалі Володимира Цибульника Зупинити реванш: як Чорногорія робитиме вирішальний вибір між ЄС та "русскім міром".